Головною метою освітньої діяльності Жовтоолександрівського опорного закладу загальної середньої освіти П’ятихатської міської ради Дніпропетровської області є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства. Досягти даної мети можна, забезпечивши високий рівень якості освіти.

Закон України «Про освіту» визначає якість освіти як «відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором про надання освітніх послуг», а якість освітньої діяльності – як «рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством та/або договором про надання освітніх послуг» (пункти 29, 30 частини 1 статті 1).

Отже, якість освіти розглядається у нерозривній єдності якості процесу

(діяльності) і якості результату. Якість освітнього процесу (діяльності) є невід’ємною

складовою якості освіти, яка залежить від якості освітнього середовища, включає

якісні і кількісні характеристики освітнього процесу, якість професійної

компетентності викладачів, якість організаційно-управлінської компетентності.

Основною місією Жовтоолександрівського ОЗЗСО є формування особистості з усвідомленою громадянською позицією, яка готова до конкретного вибору свого місця в житті, відкрита до міжкультурного діалогу і здатна змінити на краще своє життя і життя своєї країни.На формування внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності і якості освіти впливають вище зазначені чинники.

Запровадження внутрішньої системи забезпечення якості – стратегічне рішення

закладу, яке покликане допомогти поліпшити її загальну дієвість та забезпечити міцну

основу для ініціатив щодо її ефективного та сталого розвитку.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у

Жовтоолександрівському ОЗЗСО розроблено відповідно до вимог частини третьої статті 41 Закону України «Про освіту», ст. 38 Закону України «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, Статуту закладу освіти.

Розбудова внутрішньої системи забезпечення якості спирається на такі принципи:

1. Дитиноцентризм. Головним суб’єктом, на якого спрямована освітня діяльність школи,

є дитина.

2. Автономія закладу освіти, яка передбачає самостійність у виборі форм і методів

навчання, визначення стратегії і напрямів розвитку закладу освіти, які відповідають

нормативно-правовим документам, Державним стандартам загальної середньої освіти.

3. Цілісність системи управління якістю. Усі компоненти діяльності закладу освіти

взаємопов’язані, це створює взаємозалежність між ними. Наприклад, якість освіти

залежить від оптимального добору педагогічних кадрів, мотивуючого освітнього

середовища, використання освітніх технологій, спрямованих на оволодіння ключовими 3

компетентностями, сприятливої для творчої роботи психологічної атмосфери.

Зниження якості хоча б одного названого компоненту знизить у цілому якість освіти.

4. Постійне вдосконалення. Розбудова внутрішньої системи забезпечення якості

освітньої діяльності та якості освіти – це постійний процес, за допомогою якого

відбувається вдосконалення освітньої діяльності, підтримується дієвість закладу,

забезпечується відповідність змінам у освітній сфері, створюються нові можливості

тощо.

5. Вплив зовнішніх чинників. Система освітньої діяльності у закладі освіти не є

замкнутою, на неї безпосередньо впливають зовнішні чинники – засновник, місцева

громада, освітня політика держави.

6. Гнучкість і адаптивність. Система освітньої діяльності змінюється під впливом

сучасних тенденцій розвитку суспільства.

Отже, якість освіти розглядається у нерозривній єдності якості процесу

(діяльності) і якості результату. Якість освітнього процесу (діяльності) є невід’ємною

складовою якості освіти, яка залежить від якості освітнього середовища, включає

якісні і кількісні харак-теристики освітнього процесу, якість професійної

компетентності викладачів, якість організаційно-управлінської компетентності.

Внутрішня система забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти

дозволяє членам адміністрації Жовтоолександріського ОЗЗСО постійно забезпечувати постійне, систематичне, неухильне вдосконалення якості освітньої діяльності та якості освіти, а отже, досягнути головної мети освітньої діяльності закладу.

Терміни та їх визначення, що вживаються в Положенні:

Академічна доброчесність - сукупність етичних принципів та визначених

законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час

навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою

забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих)

досягнень;

Академічний плагіат- оприлюднення (частково або повністю) наукових

(творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного

дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів

(оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

Інструмент - засіб, спосіб для досягнення чогось.

Критерії - вимоги для визначення або оцінки людини, предмета, явища

(або: ознака, на підставі якої виробляється оцінка);.

Механізм - комплексний процес, спосіб організації.

Моніторинг якості освіти - система послідовних і систематичних

заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у

розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших

суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних

результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня,

напряму і причин відхилень від цілей.

Необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки

результатів навчання здобувачів освіти, несвоєчасні записи в класних журналах

результатів оцінювання;

Обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої

діяльності чи організації освітнього процесу;

Положення - локально-правовий акт, що визначає основні правила

організації, описує мету, структуру, взаємні обов'язки групи людей чи

організацій, які об'єдналися для досягнення спільної мети.

Правило - вимога для виконання якихось умов всіма учасниками якої-небудь

дії.

Процедура - офіційно встановлений чи узвичаєний порядок здійснення,

виконання або оформлення чого-небудь.

Списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел

інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання

результатів навчання;

Стратегія-довгостроковий, послідовний, конструктивний, раціональний,

підкріплений ідеологією, стійкий до невизначеності умов середовища план,

який супроводжується постійним аналізом та моніторингом в процесі його

реалізації та спрямований з певною метою на досягнення успіху в кінцевому

результаті.

Фабрикація - вигадування даних чи фактів,

що використовуються в освітньому процесі;

Хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи

пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких

інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання

неправомірної переваги в освітньому процесі;

Внутрішня система забезпечення якості в закладі включає:

- стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

- систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності

педагогічних працівників;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності

керівних працівників закладу освіти;

- забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління

закладом освіти;

- безпекову складову.

- створення в закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального

дизайну та розумного пристосування;

- вивчення та самооцінювання якості освіти.

Складовими внутрішніх чинників забезпечення якості загальної середньої освіти є:

- якість основних умов освітнього процесу;

- якість реалізації освітнього процесу;

- якість результатів освітнього процесу.

Забезпечення якості загальної середньої освіти закладу повинні відповідати

Державним стандартам відповідних рівнів, що є пріоритетом та спільною метою освітньої

діяльності всіх її учасників.

Забезпечення якості освіти є багатоплановим і включає в себе:

-наявність необхідних ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних,

наукових, навчально-методичних тощо);

-організацію освітнього процесу, що відповідає сучасним тенденціям розвитку науки і

освіти; контроль освітньої діяльності та якості підготовки фахівців на всіх етапах

навчання.

Внутрішня система забезпечення якості освіти, спрямована на вдосконалення всіх

напрямів діяльності закладу.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти регламентує зміст і

порядок забезпечення якості освіти для здобувачів загальної середньої освіти за такими

напрямами:

- освітнє середовище;

- система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти;

- система педагогічної діяльності;

- система управлінської діяльності.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти погоджується

педагогічною радою, яка має право вносити в нього зміни та доповнення і затверджується

керівником закладу.

Стратегія та процедура забезпечення якості освіти

Стратегія та процедура забезпечення якості освіти закладу базується на

наступних принципах:

- принцип процесного підходу, що розглядає діяльність як сукупність освітніх

процесів, які спрямовані на реалізацію визначених стратегічних цілей, при цьому

управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації,

мотивації та контролю;

- принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх

підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;

- принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації

суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника;

- принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього

процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та

інформації про результативність освітньої діяльності;6

- принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість

суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні

високої якості освітнього процесу.

Процедури вивчення освітньої діяльності є такими:

- оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої

діяльності;

- постійний моніторинг змісту освіти;

- спостереження за реалізацією освітнього процесу;

- моніторинг технологій навчання;

- моніторинг ресурсного потенціалу;

- моніторинг управління ресурсами та процесами;

- спостереження за станом соціально-психологічного середовища;

- контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації

щодо її результатів;

- розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та

якості освіти, участь у стратегічному плануванні тощо;

- здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти,

нормативних документів про освіту, наказів та рішень педагогічної ради;

- експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників;

- вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і

негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі

пропозицій з поширення передового педагогічного досвіду й усунення негативних

тенденцій;

- збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проектів рішень;

- аналіз результатів реалізації наказів і розпоряджень;

- надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю.

СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ

ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ЇЇ ВИКОНАННЯМ

Стратегія та процедура забезпечення якості освіти базується на наступних

принципах:

- принцип процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність

освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних

цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції

планування, організації, мотивації та контролю;

- принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх

підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;

принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього

процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу

даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

- принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість

суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у

досягненні високої якості освітнього процесу.

- принцип відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти; 7

- принцип відповідальності за забезпечення якості освіти та якості освітньої

діяльності;

- принцип системності в управлінні якістю на всіх стадіях освітнього процесу;

- принцип здійснення обґрунтованого моніторингу якості освіти;

- принцип готовності суб’єктів освітньої діяльності до ефективних змін;

- принцип відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості

процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.

Стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти передбачають

здійснення таких процедур і заходів:

- удосконалення планування освітньої діяльності;

- підвищення якості знань здобувачів освіти;

- посилення кадрового потенціалу закладу освіти та підвищення кваліфікації

педагогічних працівників;

- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та

підтримки здобувачів освіти;

- розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління

освітнім процесом;

забезпечення публічності інформації про діяльність закладу;

- створення системи запобігання та виявлення академічної недоброчесності в

діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти.

Основними напрямами політики із забезпечення якості освітньої діяльності в закладі

освіти є:

- якість освіти;

- рівень професійної компетентності педагогічних працівників і забезпечення їх

вмотивованості до підвищення якості освітньої діяльності;

- якість реалізації освітніх програм, вдосконалення змісту, форм та методів

освітньої діяльності та підвищення рівня об’єктивності оцінювання.

Механізм функціонування системи забезпечення якості освіти закладу включає

послідовну підготовку та практичну реалізацію наступних етапів управління:

- планування (аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу;

визначення сильних сторін і проблем у розвитку; визначення пріоритетних цілей

та розробка планів їх реалізації);

- організацію (переформатування/створення організаційної структури для

досягнення поставлених цілей; визначення, розподіл та розмежування

повноважень із метою координування та

взаємодії у процесі виконання завдань);

- контроль (розробка процедур вимірювання та зіставлення отриманих результатів

зі стандартами);

- коригування (визначення та реалізація необхідних дій та заходів, націлених на

стимулювання процесу досягнення максимальної відповідності стандартам). 8

Функції самооцінювання

- Отримання порівняльних даних, виявлення динаміки і факторів

впливу на динаміку.

- Упорядкування інформації про стан і динаміку якості освітнього

процесу.

- Координація діяльності організаційних структур (шкільні методичні

об’єднання, творчі групи) задіяних у процедурах моніторингу.

Форми самооцінювання

- Самооцінка власної діяльності на рівні педагога, учня,

адміністратора.

- Внутрішня оцінка діяльності керівниками шкільних методичних

об’єднань.

- Зовнішнє оцінювання діяльності.

Етапи проведення самооцінювання

Терміни проведення моніторингу визначаються планом роботи школи

на кожен навчальний рік.

Самооцінювання включає три етапи:

а) підготовчий — визначення об’єкта вивчення, визначення мети, критерії

оцінювання, розробка інструментарію і механізму відстеження, визначення

термінів;

б) практичний (збір інформації) — аналіз документації, тестування,

контрольні зрізи, анкетування, цільові співбесіди, самооцінка тощо;

в) аналітичний — систематизація інформації, аналіз інформації,

коректування, прогнозування, контроль за виконанням прийнятих

управлінських рішень.

Виконавці

Виконавцями самооцінювання є: заступники директора, керівники шкільних

методичних об’єднань, члени творчих груп, педагогічні працівники певної

спеціалізації, вчителі-предметники, класні керівники, представники

соціально-психологічної служби школи.

Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом

правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання,

викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до

результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та

науковими працівниками передбачає:

- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень,

відомостей;

- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

- надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела

використаної інформації та власну педагогічну (науково- педагогічну, творчу)

діяльність;

- контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

- об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

- самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового

контролю результатів навчання;

- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень,

відомостей;

- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

- надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової,

творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

- академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих)

результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження

(творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів

мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

- самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше

опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

- списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел

інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання

результатів навчання;

- обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої

(наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу;

- хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція

щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ

матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної

переваги в освітньому процесі;

- необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів

навчання здобувачів освіти.

Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею

академічноїдоброчесності, має такі права:

- ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту

порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

- особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або

відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів

порушення академічної доброчесності;

- знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про

встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до

академічної відповідальності;

- оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу,

уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

Нормативна база:

- Закон України «Про освіту» № 2145-УШ від 05.09.2017;

- Закон України «Про загальну середню освіту»;

- Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної

середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схвалена

розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 988-р;

- Стандарт загальної середньої освіти;

- Статут закладу загальної середньої освіти.

Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Оцінювання якості знань здобувачів освіти закладу здійснюється відповідно

до «Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної

середньої освіти», які в обов’язковому порядку розміщені на веб-сторінці закладу, які

виходять із чинних нормативно-правових актів в освіті на даний період.

Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до:

- Орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів

початкової школи, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України №1009 від

19 серпня 2016 року;

- Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі

загальної середньої освіти, затверджених наказом МОН молодьспорт № 329 від 13.04.2011

року.

- Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які

встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які

оцінюються, та показником оцінки в балах.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному,

формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному)

оцінюванню.

Формувальне оцінювання учнів 1 класу проводиться відповідно до Методичних

рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу (листи МОН №2.2-1250 від

18.05.2018 та№2.2-1255 від 21.05.2018).

Формувальне оцінювання учнів 2 класу проводиться відповідно до Методичних

рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 2 класу (наказ МОН України №1154

від 27.08.2019).

Основними видами оцінювання здобувачів освіти є поточне та підсумкове

(тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.

Оприлюднення результатів контролю здійснюється відповідно до вищезазначених

нормативних документів.

Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої

освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в

різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного

оцінювання.

Критерії оцінювання та очікувані результати освітньої діяльності учнів

є обов’язковою складовою навчальної програми предмета. На початку вивчення

теми вчитель повинен ознайомити учнів із системою та критеріями її оцінювання.

Для врахування думки учнів щодо якості та об’єктивності системи оцінювання проводяться щорічні соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників, а також моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти.

Результати оцінювання здобувачів освіти обговорюються на засіданні

педагогічної ради школи.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

- контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до

засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати

навчальний матеріал;

- навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації,

вдосконаленню умінь та навичок;

- діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які

виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному,

вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

- стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;

- виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати,

застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

- При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:

- характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість,

цілісність;

- якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

- сформованість предметних умінь і навичок;

- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати,

порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки

тощо;

- досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати

гіпотези);

- самостійність оцінних суджень.

Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності

повинна передбачати підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до

очікувань суспільства.

Вимоги до педагогічних працівників встановлюються у відповідності до розділу

VІІ Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року № 2143-УШ, чинного з 28.09.2017

року.

Процедура призначення на посаду педагогічних працівників регулюється чинним

законодавством (обрання за конкурсом, укладення трудових договорів) відповідно до

встановлених вимог (ст. 24 Закону «Про загальну середню освіту»).

Якість педагогічного складу регулюється прозорими процедурами відбору,

призначення та звільнення з посади, кваліфікаційними вимогами та вимогами до

професійної компетентності, системою підвищення кваліфікації.

Відповідність фаховості вчителя навчальній дисципліні визначається

відповідністю його спеціальності згідно з документами про вищу освіту або про

науковий ступінь, або про вчене звання, або науковою спеціальністю, або досвідом

практичної роботи за відповідним фахом та проходженням відповідного підвищення

кваліфікації

Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних

працівників є:

- освітній рівень педагогічних працівників;

- результати атестації;

- систематичність підвищення кваліфікації;

- наявність педагогічних звань, почесних нагород;

- наявність авторських програм, посібників, методичних

рекомендацій, статей тощо;

- участь в експериментальній діяльності;

- результати освітньої діяльності.

З метою вдосконалення професійної підготовки шляхом поглиблення, розширення

й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації

педагогічних працівників.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної

середньої освіти здійснюється відповідно до статті 59 Закону України "Про освіту".

Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного

працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин.

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за такими

видами:

- довгострокове підвищення кваліфікації: курси;

- короткострокове підвищення кваліфікації: семінари, практикуми, тренінги,

конференції, «круглі столи» тощо.

Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує

педагогічна рада закладу.

Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є

їх атестація.

Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в

себе атестацію та сертифікацію.

Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних

компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології,

практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що

здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного

досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах

виключно за його ініціативою.

Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської

діяльності керівних працівників закладу освіти.

Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти на сучасному етапі

передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

- створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до

громадсько-державного;

- раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх

кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

- забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував

належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в

сучасних умовах;

- визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації

стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи

закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма

працівниками закладу;

- правильне і найбільш ефективне використання

навчальноматеріальної бази та створення сприятливих умов для її

поповнення в сучасних умовах;

- забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;

- створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі. Сучасні

положення освітнього менеджменту вимагають від керівника навчального закладу

фахових компетенцій:

- прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;

- забезпечувати відкрите керівництво;

- вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб

визначати нові цілі і завдання;

- організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;

- працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;

- постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.

Керівниками закладу створюються необхідні умови для оптимальної діяльності

учасників освітнього процесу, усуваються виявлені недоліки в роботі, здійснюється

реалізація програм стратегічного розвитку закладу.

Вимоги до ділових та особистісних якостей керівників закладу освіти:

- цілеспрямованість та саморозвиток;

- компетентність;

- динамічність та самокритичність;

- управлінська етика;

- прогностичність та аналітичність;

- креативність, здатність до інноваційного пошуку.

- здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за

результат діяльності.

Ефективність управлінської діяльності керівника закладу включає стан реалізації

його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступінь їх впливу на

результативність освітнього процесу, а саме:

1. Саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності.

2. Стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку закладу,

висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.

3. Річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу.

4. Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів.

5. Забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих

спеціалістів.

6. Поширення позитивної інформації про заклад.

7. Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні).

8. Застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі.

9. Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.

10. Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

Управлінська діяльність адміністрації закладу на сучасному етапі передбачає

вирішення низки концептуальних положень, а саме:

- створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до

громадсько-державного;

- раціональний розподіл роботи між працівниками школи з урахуванням їх

кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

- забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував

належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в умовах

ринкових відносин;

- визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації

стратегічних завдань, які б повною мірою відповідають особливостям роботи та діловим

якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками;

- правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та

створення сприятливих умов для її поповнення в умовах ринкових відносин;

- забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;

- створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

Сучасні виклики освітнього менеджменту вимагають від керівника закладу таких

фахових компетенцій:

- прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;

- забезпечувати відкрите керівництво;

- вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб

визначати нові цілі і завдання;

- організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;

- працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;

- постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.15

Інформаційні системи для ефективного управління

Однією з умов розвитку освіти є запровадження інформаційно-комунікаційних

технологій в управлінську та освітню діяльність.

Така діяльність проводиться у двох напрямах:

- впровадження інформаційних технологій в управлінську діяльність;

- комп’ютеризація освітнього процесу.

Перший із зазначених напрямів полягає у створенні оптимальних умов роботи

учасників освітнього процесу, застосування ними програмного забезпечення, що

допомагає систематизувати роботу суб’єктів управління закладом на усіх рівнях.

Другий напрям – це впровадження у освітній процес електронних засобів навчання,

розробка і застосування електронного супроводу занять, тестових програмних засобів.

Інформаційна система управління - це програмно-апаратний комплекс, що забезпечує

ряд основних функцій роботи з документами в електронному вигляді.

До основних функцій відносять реєстрацію документів, розробку та збереження

документів в електронному вигляді, направлення документів на розгляд та виконання,

контроль проходження та виконання документів, пошук документів по різним параметрам, введення, підтримку та зберігання будь-яких типів документів, захист від

несанкціонованого доступу та управління прав доступу до документів.

Безпекова складова закладу

У законодавстві загальні вимоги, які забезпечують безпечне освітнє середовище

закладу регулює Закон ―Про освіту‖. Права та обов’язки всіх учасників освітнього

процесу визначаються в ньому у 53, 54 та 55 статтях.

Основними складовими безпечного освітнього середовища є:

– безпечні й комфортні умови праці та навчання;

– відсутність дискримінації та насильства;

– створення інклюзивного і мотивувального простору.

Створення безпеки спрямоване на виконання таких завдань:

– формування в учнів компетентностей, важливих для успішної соціалізації

особистості;

– впровадження демократичної культури, захист прав дитини і формування

демократичних цінностей;

– запобігання та протидія таким негативним явищам серед дітей та учнівської молоді

як насильство, кібербулінг, булінг тощо;

– формування у дітей і підлітків життєвих навичок (психосоціальних

компетентностей), які сприяють соціальній злагодженості, відновленню психологічної

рівноваги;

– запобігання та протидія торгівлі людьми, формування у школярів таких життєвих

навичок, як спілкування, прийняття рішень, критичне мислення, управління емоціями,

стресами та конфліктними ситуаціями, формування цінностей та набуття відповідних

компетентностей;

– формування морально-етичних, соціальних, громадянських ціннісних орієнтирів,

виховання національно свідомої, духовно багатої, фізично досконалої особистості;16

– профілактика девіантної поведінки, правопорушень та злочинності серед

неповнолітніх;

– профілактика залежностей та шкідливих звичок, пропаганда здорового способу

життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я як найвищої соціальної

цінності;

– формування творчого середовища, залучення учнів в позаурочний час до спорту,

творчості, мистецтва, інших громадських заходів з метою їх позитивної самореалізації,

соціалізації;

– розвиток творчої співпраці педагогічного колективу, учнів і батьків на засадах

педагогіки партнерства.

Створення в закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального

дизайну та розумного пристосування

Особам з особливими освітніми потребами надаються права рівні з іншими особами,

у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріальнотехнічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховують індивідуальні потреби таких осіб.

Універсальний дизайн закладу створюється на таких принципах:

1. Рівність і доступність використання.

Надання однакових засобів для всіх користувачів: для уникнення відособлення

окремих груп населення.

2. Гнучкість використання.

Забезпечення наявність широкого переліку індивідуальних налаштувань і

можливостей з урахуванням потреб користувачів.

3. Просте та зручне використання.

Забезпечення простоти та інтуїтивність використання незалежно від досвіду, освіти,

мовного рівня та віку користувача.

4.Сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей користувачів.

Сприяння ефективному донесенню всієї необхідної інформації до користувача

незалежно від зовнішніх умов або можливостей сприйняття користувача.

5. Припустимість помилок.

Зведення до мінімуму можливості виникнення ризиків і шкідливих наслідків

випадкових або ненавмисних дій користувачів.

6. Низький рівень фізичних зусиль.

Розрахування на затрату незначних фізичних ресурсів користувачів, на мінімальний

рівень стомлюваності.

7. Наявність необхідного розміру і простору.

Наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних діях,

незважаючи на фізичні параметри, стан і ступінь мобільності користувача.

8. Моніторинг якості освіти осіб з особливими освітніми потребами.

Основними завданнями моніторингу інклюзивного навчання є:

- Відстеження здобуття дітьми з особливими освітніми потребами освіти

відповідного рівня у середовищі здорових однолітків відповідно до Державного стандарту

загальної середньої освіти;

- Контроль забезпечення різнобічного розвитку дітей, реалізація їх здібностей;

- Створення корекційно-розвиткового середовища для задоволення освітніх

потреб учнів з особливими освітніми потребами;

- Створення позитивного мікроклімату у закладі для класів з інклюзивним

навчанням, формування активного міжособистісного спілкування дітей з особливими

освітніми потребами з іншими учнями;

- Забезпечення диференційованого психолого-педагогічного супроводу дітей з

особливими освітніми потребами;

- Надання консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей з особливими

освітніми потребами, залучення батьків до розроблення індивідуальних планів та програм

навчання.

Забезпечення публічності інформації про заклад освіти

Публічність інформації про діяльність забезпечується згідно зі статтею 30 Закону

України «Про освіту».

В закладі освіти функціонує офіційний веб-сайт https://zhovtooleks.dnepredu.com/

На офіційному сайті розміщуються інформація, якої вимагає стаття 30 Закону

України «Про освіту»:

• статут закладу освіти;

• загальні правила для учнів школи;

• кадровий склад закладу освіти;

• територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;

• ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі

освіти;

• освітні програми;

• матеріально-технічне забезпечення закладу;

• результати моніторингу якості освіти

• мова освітнього процесу;

• наявність вільних місць в класах;

• річний звіт про діяльність закладу освіти.

Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про надходження та

використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога.

Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично

поновлюється.

Показники ефективності реалізації: відповідність вимогам Закону України «Про

освіту» щодо прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти. 18

Вивчення та самооцінювання якості освіти

Функції самооцінювання

- Отримання порівняльних даних, виявлення динаміки і факторів впливу на

динаміку.

- Упорядкування інформації про стан і динаміку якості освітнього процесу.

- Координація діяльності організаційних структур (шкільні методичні

об’єднання, творчі групи) задіяних у процедурах моніторингу.

Види самооцінювання

- Моніторинг навчальних досягнень здобувачів освіти.

- Моніторинг педагогічної діяльності.

- Моніторинг за освітнім середовищем.

Форми самооцінювання

- Самооцінка власної діяльності на рівні педагога, учня, адміністратора.

- Внутрішня оцінка діяльності керівниками шкільних методичних об’єднань.

- Зовнішнє оцінювання діяльності.

Моніторинг якості освіти

Моніторинг якості освіти - це система послідовних і систематичних заходів, що

здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в

країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності),

встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям,

а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній.

Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом освіти (іншими

суб’єктами освітньої діяльності).

Завдання моніторингу:

Здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у школі.

Створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання

стану освітнього процесу.

Аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації

навчання.

Створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та

самореалізації здобувачів освіти і педагогів.

Прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку

освітнього процесу в школі.

Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти.

Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процесу в школі, що включає

кілька рівнів:

- здобувач освіти;

- учитель;

- класний керівник;

- батьки і громадськість та ін.

Суб’єктами моніторингу виступають:

- моніторингова група;

- адміністрація закладу;

- органи управління освітою (різних рівнів).

Показники внутрішнього моніторингу якості освіти:

1. Кадрове забезпечення освітньої діяльності - якісний і кількісний склад,

професійний рівень педагогічного персоналу.

2. Контингент здобувачів освіти.

3. Психолого-соціологічний моніторинг.

4. Здобувачі освіти. Результати навчання.

5. Педагогічна діяльність.

6. Управління закладом освіти.

7. Освітнє середовище.

8. Медичний моніторинг.

9. Моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності.

10.Формування іміджу сучасного закладу освіти.

Форми та методи моніторингу:

- Самооцінювання освітніх систем (оцінювання стану системи, в якій відбуваються

зміни, з подальшим прийняттям управлінського рішення);

Педагогічний моніторинг (супровідний контроль та поточне коригування взаємодії

вчителя й учня в організації і здійсненні освітнього процесу);

- Освітній моніторинг (супровідне оцінювання і поточна регуляція будь-якого

процесу в освіті);

- Учнівське самооцінювання (комплекс психолого-педагогічних процедур, які

супроводжують процес засвоєння учнями знань, сприяють виробленню нової інформації,

необхідної для спрямування дій на досягнення навчальної мети);

- Самооцінювання загальноосвітньої підготовки учнів (систематичне відстеження

досягнення державних вимог підготовки учнів за основними навчальними дисциплінами);

- Моніторинг результативності освітнього процесу (показує загальну картину дій

усіх факторів, що впливають на навчання та виховання, і визначає напрями, які

потребують більш детального дослідження).

- Самооцінювання (автомоніторинг) власної діяльності педагогами, здобувачами

освіти, адміністрацією;

- Внутрішня оцінка діяльності адміністрацією, керівниками методичних об’єднань

(проведення контрольних робіт, відвідування уроків, факультативних занять

тощо.

Критерії моніторингу:

- об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);

- систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);

- відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість

оцінювання, шляхи перевірки результатів;

- надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

- гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

Очікувані результати:

- отримання результатів стану освітнього процесу в закладі освіти;

- покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для

прийняття управлінських і тактичних рішень.

Підсумки моніторингу:

- Підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в

аналітично-інформаційних матеріалах;

- Дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях

методичних обєднаннь, нарадах при директорі, педагогічних радах;

- За результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються

управлінські рішення щодо планування та корекції роботи.

Критерії щодо здійснення внутрішнього забезпечення якості освіти

- Об’єктивність з метою максимального уникнення суб’єктивних оцінок,

урахування всіх результатів (позитивних і негативних), створення рівних умов для

всіх учасників освітнього процесу;

- Врахування психолого-педагогічних особливостей;

- Систематичність у проведенні етапів і видів досліджень у певній

послідовності та за відповідною системою;

- Гуманістична спрямованість з метою створення умов доброзичливості,

довіри, поваги до особистості, позитивного емоційного клімату

Заключні положення

Однією з важливих проблем забезпечення якості освітнього процесу в цілому

залишається оцінка ефективності управління освітнім процесом зокрема, тому дана

модель передбачає можливість вироблення своєї системи критеріїв, чинників, за якими

можна оцінювати ефективність освітнього процесу, що дасть можливість

вносити відповідні корективи в його організацію.

Рівень розвитку сучасної освіти вимагає від закладу високорозвиненого вміння

обирати форми, методи, типи управління педагогічним колективом, ставити серйозні

вимоги до його ділових та особистісних якостей, серед яких:

- цілеспрямованість та саморозвиток;

- компетентність;

- динамічність та самокритичність;

- управлінська етика;

- прогностичність та аналітичність;

- креативність, здатність до інноваційного пошуку.

- здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за

результат діяльності.

Разом з тим, ефективність управлінської діяльності закладу характеризується станом

реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступенем їх

впливу на результативність освітнього процесу з урахуванням основних чинників, для

яких проводиться самоаналіз:

1. Стратегічне планування розвитку закладу, основане на висновках, аналізу та

самоаналізу результатів діяльності.

2. Річне планування розвитку навчального закладу формується на стратегічних засадах.

3. Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів.

4. Реальне календарне планування враховує усі напрямки діяльності школи та доводиться

до відома усіх рівнів.

5. Забезпечення акмеологічного професійного розвитку вчителів.

6. Поширення позитивної інформації про заклад (засобами веб-сайтів, інформаційних

бюлетенів, громадських конференцій, семінарів, контактів з ЗМІ тощо).

7. Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні).

Наявність засобів для фізичного, інтелектуального розвитку учнів та педколективу.

8. Застосування ІКТ-технологій у навчально-виховному процесі та повсякденному житті.

9. Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.

10. Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників та громадськості.

Результати моніторингу внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі

повинні мати стимулюючий характер для змін певної освітньої діяльності.

Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі повинна бути об’єктивною,

відкритою, інформативною, прозорою.

с. Жовтоолександрівка. Жовтооолександрівський ліцей П'ятихатської міської ради

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти