Затверджено

                                                                                     рішенням педради від 30.08.2021р. №1

Освітня програма для 1-4-х класів

 Жовтоолександрвського ліцею

І. Загальні засади

Тип закладу – опорний навчальний заклад

Орієнтована кількість класів: 1-4 кл. – 4

Орієнтована кількість учнів: 1-4  кл. – 46

Режим роботи закладу:

- мова навчання – українська;

- режим навчання -  п’ятиденний;

- початок занять – о 8.30 годині;

- тривалість уроківу початковій школі, основній та середній відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту»;

- тривалість перерв відповідно до чинного Положення про загальноосвітній навчальний заклад (Постанова Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 №778).

       Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіти».

     Для учнів 1-4-х класів створена одна ГПД. Робота групи продовженого дня організована відповідно до чинного Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу (постанова Кабінету Міністрів України від 05.10.2009 року №1121).

- Типову освітню програму для 1-4 класів закладів загальної середньої освіти розроблено до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти, та освітньої програми для 1-4 кл. Савченко О.Я. (наказ Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 р. №1272, №1273)

   Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

- дитиноцентрованості і природо відповідальності;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

   Освітня програма закладу початкової освіти  має передбачати досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом початкової освіти.

 Зміст програми має потенціал для формування у школярів таких ключових компетентностей:

   У програму початкового курсу мовно-літературної освіти відповідно до нового Державного стандарту початкової освіти введено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Досліджуємо мовні явища», «Досліджуємо медіа», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово».

Змістова лінія «Взаємодіємо усно» спрямована на формування в молодших школярів умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях, спілкуватися усно з іншими людьми в діалогічній і монологічній формах заради досягнення певних життєвих цілей.

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» спрямована на дослідження учнями мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань, норм літературної вимови та правил правопису, на формування в молодших школярів умінь послуговуватися українською мовою в усіх сферах життя, дотримуючись її літературних норм.

Змістова лінія «Досліджуємо медіа» передбачає формування в учнів умінь аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в медіатекстах та використовувати її, створювати прості медіапродукти.

Змістова лінія «Читаємо» передбачає формування в учнів повноцінної навички читання, умінь самостійно вибирати й опрацьовувати літературні тексти різних видів, дитячі книжки, висловлювати своє ставлення до прочитаного, сприймати художній текст як засіб збагачення особистого емоційно-чуттєвого, соціального досвіду, користуватися раціональними прийомами пошуку потрібної інформації в різних джерелах, працювати з інформацією в різних форматах, застосовувати її в навчально-пізнавальних, комунікативних ситуаціях, практичному досвіді.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» спрямована на формування в молодших школярів повноцінної навички письма, умінь висловлювати свої думки, почуття, ставлення та взаємодіяти з іншими людьми в письмовій формі, виявляти себе в різних видах мовленнєво-творчої діяльності. 

    Перелік та пропонований зміст освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мовно-літературна, у тому числі:

Рідномовна освіта (українська мова та література; мови та літератури корінних народів та національних меншин) (МОВ)

Іншомовна освіта (ІНО)

Математична (МАО)

Природнича (ПРО)

Технологічна (ТЕО)

Інформатична  (ІФО)

Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)

Громадянська та історична (ГІО)

Мистецька (МИО)

Фізкультурна (ФІО).

Додаток 1

Типовий навчальний пландля початкової школи

 (розподіл тижневого навантаження)

* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.

Типова освітня програма,

розроблена під керівництвом Савченко О. Я.

3- 4 клас

Пояснювальна записка

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей; розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Типову освітню програму для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти. У програмі визначено змістові лінії; очікувані результати навчання та відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу. Типовий навчальний план визначає тижневий обсяг навчального навантаження здобувачів освіти.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

- дитиноцентрованості і природовідповідності;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного 3

здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими людьми.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми або Освітніх програм рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Згідно із Законом України «Про освіту», на основі Державного стандарту й Типової освітньої програми заклади освіти, наукові установи та інші суб’єкти освітньої діяльності можуть розробляти освітні програми – єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів, індивідуальних проектів, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання. Освітні програми можуть відрізнятися від Типової освітньої програми послідовністю викладання навчального матеріалу, обсягом його вивчення, наявністю додаткових компонентів змісту або використанням оригінальних форм, методів і засобів навчання.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, 

забезпечуючи водночас досягнення очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Освітні програми можуть мати корекційно-розвивальний складник для осіб з особливими освітніми потребами. Для них тривалість здобуття початкової освіти може бути подовжена.

Програми інваріантного складника Базового навчального плану є обов’язковими для використання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання впочатковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 3-4 класах підлягають формувальному та підсумковому (тематичному і завершальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації мети і завдань початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Затверджено

                                                                                       рішенням педради від 30.08.2021р. №1

Освітня програма для 5-11-х класів

 Жовтолессандрвського ліцею

І. Загальні засади

Тип закладу – опорний навчальний заклад

Орієнтована кількість класів: 5-11 кл. – 7

Орієнтована кількість учнів: 5-11 кл. – 88

Режим роботи закладу:

- мова навчання – українська;

- режим навчання -  п’ятиденний;

- початок занять – о 8.30 годині;

- тривалість уроківу початковій школі, основній та середній відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту»;

- тривалість перерв відповідно до чинного Положення про загальноосвітній навчальний заклад (Постанова Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 №778).

       Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіти».

      Факультативні, індивідуальні та групові заняття проводиться після основний занять з обов’язковою перервою  за окремим розкладом.

     Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання закону України «Про освіту» та Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної освіти» та за типовим навчальним планом ЗНЗ з українською мовою навчання згідно наказу МОН України №405 від 20.04.2018 р. (таблиця 12).

Типова освітня програма визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів (таблиця 1);

очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в таблиці 2; пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);

рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік: для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, для
9-х класів – 1260 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (далі –навчальний план).

- для 10-го класу – за Навчальними планами  закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання (профіль українська філологія) ( наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р.№408 «Про затвердження типової освітньої програми ЗЗСО ІІІ ст.» (таблиця 2).

ІІ. Порядок вивчення окремих навчальних предметів

    Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Закону України «Про загальну середню освіту» з урахуванням санітарно-гігієнічних норм. Години фізичної культури не враховуються при визначенні  гранично допустимогонавантаження, що передбачено постановою КМУ від 23.11.2011 № 1392 та наказами МОН України від 01.03.2004  № 162, від 29.11.2005  № 682, від 07.05.2007 № 357.

      Враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення, за результатами анкетування учнів 10 –го класу та на підставі рішення педагогічної ради  (протокол від 26.04.2019 р. №7)  обрано такі модулі для вивчення предмета «Фізична культура»:легка атлетика, спортивна гімнастика, спортивні ігри (волейбол, баскетбол, футбол).

      У 2021/2022 навчальному році визначено такий порядок викладання предметів інваріантної та варіативної складових, наякі виділено не цілу (дробову: 0,5; 1,5; 2,5 тощо) кількості годин:

- для 11-го класу – за Навчальними планами  закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання (універсальний профіль) ( наказ Міністерства освіти і науки України від 24.11.2017 №1541 «Про внесення змін до наказу МОН України №995 від 11.07.2017» (таблиця 3)).

ІІ. Порядок вивчення окремих навчальних предметів

    Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Закону України «Про загальну середню освіту» з урахуванням санітарно-гігієнічних норм. Години фізичної культури не враховуються при визначенні  гранично допустимого навантаження, що передбачено постановою КМУ від 23.11.2011 № 1392 та наказами МОН України від 01.03.2004  № 162, від 29.11.2005  № 682, від 07.05.2007 № 357.

      Враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення, за результатами анкетування учнів 11 –го класу та на підставі рішення педагогічної ради  (протокол від 26.04.2019 р. №7)  обрано такі модулі для вивчення предмета «Фізична культура»:легка атлетика, спортивна гімнастика, спортивні ігри (волейбол, баскетбол, футбол).

      У 2021/2022 навчальному році визначено такий порядок викладання предметів інваріантної та варіативної складових, наякі виділено не цілу (дробову: 0,5; 1,5; 2,5 тощо) кількості годин:

Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметівта предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

         Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальнихпрограмах.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок. 

Додаток 1

до Типової освітньої програми

Навчальний план

закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання і вивченням мови корінного народу, національної меншини****

Додаток №3

до Типової  освітньої програми

Навчальний план

закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання

Українська філологія

Додаток №4

до Типової  освітньої програми

Навчальний план

закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання

Універсальний профіль

                                         Затверджено

                                                                                       рішенням педради від 30.08.2021р. №1

Освітня програма для 11-го класу

 Жовтолессандрвського ліцею

І. Загальні засади

Тип закладу – опорний навчальний заклад

Орієнтована кількість класів: 11 кл. – 1

Орієнтована кількість учнів: 11 кл. – 6

Режим роботи закладу:

- мова навчання – українська;

- режим навчання -  п’ятиденний;

- початок занять – о 8.30 годині;

- тривалість уроківу початковій школі, основній та середній відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту»;

- тривалість перерв відповідно до чинного Положення про загальноосвітній навчальний заклад (Постанова Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 №778).

       Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіти».

      Факультативні, індивідуальні та групові заняття проводиться після основний занять з обов’язковою перервою  за окремим розкладом.

     Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання закону України «Про освіту» та Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної освіти».

    Таблиці розподілу навчального часу складені відповідно до листа Міністерства освіти і науки України   «Про структуру 202/2022 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів»:

- для 11-го класу – за Навчальними планами  закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання (універсальний профіль) ( наказ Міністерства освіти і науки України від 24.11.2017 №1541 «Про внесення змін до наказу МОН України №995 від 11.07.2017» (таблиця 3)).

ІІ. Порядок вивчення окремих навчальних предметів

    Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Закону України «Про загальну середню освіту» з урахуванням санітарно-гігієнічних норм. Години фізичної культури не враховуються при визначенні  гранично допустимого навантаження, що передбачено постановою КМУ від 23.11.2011 № 1392 та наказами МОН України від 01.03.2004  № 162, від 29.11.2005  № 682, від 07.05.2007 № 357.

      Враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення, за результатами анкетування учнів 11 –го класу та на підставі рішення педагогічної ради  (протокол від 26.04.2019 р. №7)  обрано такі модулі для вивчення предмета «Фізична культура»:легка атлетика, спортивна гімнастика, спортивні ігри (волейбол, баскетбол, футбол).

      У 2021/2022 навчальному році визначено такий порядок викладання предметів інваріантної та варіативної складових, наякі виділено не цілу (дробову: 0,5; 1,5; 2,5 тощо) кількості годин:

Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Естетична культура

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальнихпрограмах.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

         З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. 

Додаток №3

до Типової  освітньої програми

Навчальний план

закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання

Універсальний профіль

                                        Затверджено

                                                                                     рішенням педради від 30.08.2021р. №1

Освітня програма для 10-го класу

Жовтолессандрвського ліцею

І. Загальні засади

Тип закладу – опорний навчальний заклад

Орієнтована кількість класів: 10 кл. – 1

Орієнтована кількість учнів: 10 кл. – 12

Режим роботи закладу:

- мова навчання – українська;

- режим навчання -  п’ятиденний;

- початок занять – о 8.30 годині;

- тривалість уроківу початковій школі, основній та середній відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту»;

- тривалість перерв відповідно до чинного Положення про загальноосвітній навчальний заклад (Постанова Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 №778).

       Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіти».

      Факультативні, індивідуальні та групові заняття проводиться після основний занять з обов’язковою перервою  за окремим розкладом.

     Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання закону України «Про освіту» та Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної освіти».

    Таблиці розподілу навчального часу складені відповідно до листа Міністерства освіти і науки України «Про структуру 2020/2021 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів»:

- для 10-го класу – за Навчальними планами  закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання (універсальнийпрофіль) ( наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р.№408 «Про затвердження типової освітньої програми ЗЗСО ІІІ ст.» (таблиця 2).

ІІ. Порядок вивчення окремих навчальних предметів

    Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Закону України «Про загальну середню освіту» з урахуванням санітарно-гігієнічних норм. Години фізичної культури не враховуються при визначенні  гранично допустимого навантаження, що передбачено постановою КМУ від 23.11.2011 № 1392 та наказами МОН України від 01.03.2004  № 162, від 29.11.2005  № 682, від 07.05.2007 № 357.

      Враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення, за результатами анкетування учнів 10 –го класу та на підставі рішення педагогічної ради  (протокол від 26.04.2019 р. №7)  обрано такі модулі для вивчення предмета «Фізична культура»:легка атлетика, спортивна гімнастика, спортивні ігри (волейбол, баскетбол, футбол).

      У 2020/2021 навчальному році визначено такий порядок викладання предметів інваріантної та варіативної складових, наякі виділено не цілу (дробову: 0,5; 1,5; 2,5 тощо) кількості годин:

        Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів.

Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Естетична культура

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальнихпрограмах.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

         З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. 

Додаток №3

до Типової  освітньої програми

Навчальний план

закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання