1. Добрий вечір. На сьогоднішній день більше 80 країн світу заражені СНІДом і його неспинна хода продовжується. За пропозицією ВОЗ 1 грудня проголошено Всесвітнім днем боротьби зі СНІДом. І сьогодні на нашому десятому «дециметровому » каналі всі програми присвячені цій проблемі. Синдром набутого імунодефіциту вперше було зафіксовано в США в 1983 році. Протягом двох місяців хворий помер. Сьогодні за добу у світі чотириста чоловік заражується цією хворобою. Оскільки вакцини проти СНІДу не існує, єдиним способом запобігти інфекції є уникнення ситуацій, що несуть ризик зараженню, таких як спільне використання голок та шприців або практикування небезпечних статевих стосунків.

А далі у вашому ефірі – недитяча програма «В гостях у казки»

Ведучий. Жили собі дід та баба, та такі убогі, що нічого в них нема.

Дід. Бабусю, дай чимось уколотись!

Баба. Що ж я тобі дам ? Бензину немає, клею теж, та і ще біда - розсипався.

Дід. А ти, бабусю, піди в хижку, по засіку помети, раптом щось і найдеться.

Ведучий. Послухалась баба, пішла в хижку, по засіку помела – і назбиралось

кокаїну жменьки зо дві. Тут і клей, і бензин знайшовся. Витопила баба в печі, замісила тісто на «Моменті», посмажила на бензині та й поклала Колобка на вікні, щоб простигав. А він лежав, лежав на вікні, а тоді стриб з вікна на призьбу, а з призьби - на землю в двір, а з двору – за ворота та й покотився дорогою.

Біжить та й біжить, коли це назустріч йому Оксанка – наркоманка.

Оксанка – наркоманка. Ти хто?

Колобок. Я – Колобок,

На бензині смажений,

СНІДом заражений,

Я від діда пішов,

Я від баби пішов.

І до тебе прийшов.

Будемо дружити?

Ведучий. Потоваришував Колобок з Оксанкою – наркоманкою – і заразив її СНІДом.

Котиться ВІЛ – Колобок далі, а назустріч йому учень іде.

Учень. Ти хто?

Колобок. Я – Колобок,

На бензині смажений,

СНІДом заражений,

Я від діда пішов,

Я від баби пішов.

І до тебе прийшов.

Будемо дружити?

Ведучий. А учень відповідає:

Учень. Ні, ВІЛ – Колобок, з тобою дружити не буду, бо про тебе я все знаю, про своє здоров’я дбаю! (Б’є його боксерською рукавицею)

Ведучий. А тепер до вашої уваги передача «В світі наркоманів»

(На фоні музики на сцені іде монолог дівчини - наркоманки).

Дівчина. Здраствуй, мій повелителю! Так, саме повелителю. Ніхто, ніщо і ніколи не

одержувало наді мною такої величезної влади. Я була впевнена в своїх силах. Але вже тоді, з перших ін’єкцій, ти загіпнотизував мене, зробив своєю слухняною рабою. Ти керував моїми діями та вчинками, вперто приручав мене, а коли побачив, що голос розуму я вже не чую, одягнув на мої очі рожеві окуляри. Вони призначалися для того, щоб я не побачила безодні в себе під ногами. Коли я була з коханим, ти моїми вустами нашіптував слова ніжності, а якщо я дратувалася, то ти моїми голосом виливав прокльони, потоки лайки та бруду. Ти повільно руйнував моє життя й мене саму. Зробивше це, ти неочікувано зірвав з моїх очей рожеві окуляри. Я була приголомшена, дізнавшись, що навколо мене – пекло. Пекло на землі… І тоді я почала просити, принизливо повзати перед тобою, бажаючи лише одного - повернути рожеві окуляри, крізь які не видно бруду, в яких і в пеклі – рай!

Ти принизливо кинув їх мені.

Я знову тремтячими руками надягла їх на свої очі і продовжувала жити в них, хоча розуміла: я не в раю – я в безодні! Але ти не всесильний! Господь розбив рожеву брехню, він простягнув мені руку і повів до світла. (Вмикається один прожектор). Ти почав втрачати контроль наді мною. Але ти дуже сильний. Ти вперто включаєш спогади, відроджуєш яскраві картинки, які я бачила крізь рожеве скло, але тепер я знаю – це лише скло, а ти – ворог! Я дуже хочу йти до світла. (Вмикається другий прожектор).А твоя істина – порожнеча в очах наркоманів, і я пам’ятаю: за цією порожнечею – жах! Я вже не хочу тебе! Прощавай, опіум!

(На сцені дві банкетки, на банкетках стоять дві свічки, попільничка, соска, світло вимкнене. За банкетками стоїть людина в чорному вбранні і запалює свічку, яка символізує немовля).

Немовля. Ой, що сталося? Чому так важко дихати? Невже там, нагорі, якась пожежа? Я задихаюся в цьому димові! Годі! Не треба!

(Людина в чорному одязі в одній руці тримає пляшку, а в іншій – склянку, яку

наповнює. І тремтячою рукою ставить склянку на банкетку «дитини» ).

Немовля. О, господи! Що це?! Що сталося? (Стогне). Ой, як не стерпно болить голова…Мамо, чи чуєш ти мене? Допоможи! Я боюсь, що я можу померти! Дозволь мені прийти до цього світу, мамо… дозволь мені жити…

(Людина в чорному вбранні бере шприц і тремтячою рукою кидає його на свічку немовляти ).

Немовля. О, мамо, мамо! Навіщо ти це зробила? Я помираю. Я ще не бачила сонця! Моє обличчя жодного разу не пестив вітер! Я ніколи не дізнаюсь як пахнуть квіти, як розкриває крильця метелик перед тим, як літати. Мамо, це ти вбила мене!

(Людина в чорному гасить свічку. Куліси закриваються).

1. ця червона стрічка – міжнародний символ боротьби зі СНІДом – поєднала людей багатьох країн. Маємо надію, що вчені знайдуть ліки проти хвороби і вірусу.

2. СНІД, наркоманія, паління

Вадам суспільства скажемо – НІ!

Здоровий спосіб обираємо

І закликаємо усіх.

3. ВІЛ – Колобок – герой казковий

Щоб не котився по Землі

Зупинемо його сьогодні

Майбутнє збережем собі.

4. Щоб дивний гомо-наркоманус

Безслідно зник з лиця Землі

Ми виступаєм за здоров’я

Наркотикам і СНІДу – НІ!!!

1. Нехай батьки і матері

2. Припинять сльози проливати

3. Нехай Земля почує сміх дітей

4. Здорових, молодих людей

5. Хай щастя буде повна хата

6. І радості на всіх багато

7. СНІД – це біль і сум

8. СНІД – це дитячі сльози

9. Це каліцтво душ

10. Це могили

11. За розпусту плата.

Разом. «СНІД – чума ХХ століття. Геть із життя людства»

1. Об’єднаємось за руки, друзі

2. Нам є заради чого об’єднати свої зусилля

3. Заради життя на Землі!

4. Заради майбутніх поколінь!

5. Збережемо код свого життя!

6. Тому що здоров’я – це найбільша цінність!

7. І хай ваше життя сяє всіма кольорами яскравої райдуги!

Пісня.

І. Життя мов райдуга – яскрава й радісна

Ти СНІДу «НІ» скажи, здоровим будь завжди!

Красу свою душі цінуй та бережи

Ми «Р.В.С.» - бажаємо всім добра.

ІІ. Мы желаем счастья Вам ,

Счастья в этом мире большом

Как солнце по утру

Пусть оно заходит в дом

Мы желаем счастья Вам

И оно должно быть таким

Когда ты счастлив сам

Счастьем поделись с другим.

На фоні мелодії.

1. Перед лицем вічності, перед лицем страшних хвороб починаєш розуміти –

наша душа крихка як пелюстки квітки, які легко обпалити і жаром і холодом.

2. Отже, збережемо свою квітку – квітку життя кохання. І тоді увесь світ буде заповнений квітами, які даруватимуть нам радість і віру в чудо.

3. Бережіть себе для тих, кого ви любите!

Пісня «Береги любовь».

Свято врожаю!!!

с. Жовтоолександрівка. Жовтооолександрівський ліцей П'ятихатської міської ради

виховні заходи

СНІД - ПРОБЛЕМА ЛЮДСТВА