с. Жовтоолександрівка. Жовтооолександрівський ліцей П'ятихатської міської ради

 





Правила поведінки учнів у школі.

Учитися жити по закону, поважати закон і виконувати його, людина повинна з малих літ, з сім'ї, дитячого садка, школи.

Рибінський Є.М.

 

    Сьогоднішні діти - це дорослі XXI століття. Тому головним завданням школи поряд з сім’єю і іншими соціальними інститутами суспільства - допомогти їм засвоїти соціально-правові принципи, які закріплені в Конвенції ООН про права дитини.

 

  • Ст.13 Дитина має право на пошук, отримання і передачу інформації...

 

  • Ст.17 Дана стаття признає право дітей на користування засобами масової інформації, які відповідають мовним потребам дитини.

 

  • Ст. 28 і 29 присвячені визнанню прав дитини на освіту, яка сприяє розвитку особистості, таланту, розумових і фізичних навиків дітей в найбільш повному об’ємі.

 

  • Згідно з цими статтями бібліотеки як інформаційні центри повинні забезпечити доступ до інформації і матеріалів в області освіти і професійної підготовки для всіх дітей.

 

  • Ст. З1 Констатує право дитини на відпочинок і дозвілля, вільно брати участь в культурному житті, займатися мистецтвом.

 

      Зміст Конвенції складний для розуміння дітей, тому школі необхідно використовувати такі форми і методи, які допомогли б познайомити дітей з її положеннями на зрозумілій для них мові.

Перш за все, це різноманітні тематичні полички, книжкові виставки, перегляди літератури : "Я - дитина, я - людина", "Твої права і обов’язки", "Правовий компас", "Знай свої права змолоду".

       В масових заходах можуть використовуватись приклади з книг, статей, періодики, мультфільмів, які роз'яснювали б дітям положення і статті Конвенції.

        Не менш важливі ігрові форми роботи : це - літературні ігри "Ваші права, діти", "3 героями казок по статтях Конвенції", ролеві, ситуаційні ігри "Правова асамблея героїв книг", "З дітьми про серйозне", ігри, конкурси, турніри сімей-ерудитів "Вчимося захищати свої права", "Конвенція твоїх прав" конкурси "Кращий знавець права", "Права людини і моя особиста думка".

Важливим аспектом роботи школи в даному напрямку є широке ознайомлення дітей і батьків зі статтями Конвенції.

КОНВЕНЦІЇ ПРО ПРАВА ДИТИНИ

 

  1. "Всі права і свободи, вказані в Конвенції, належать кожній дитині, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови і віросповідування." /ст.2/
  1. "Кожна дитина має право на життя і здоровий розвиток." /ст.6/
  1. "Кожна дитина має право на ім'я." /ст.7/
  1. "Дитина має право на індивідуальність."  /ст.8/
  1. "Ніхто не має права розлучати дитину з батьками." /ст.9/
  1. "Дитина має право вільно виражати свою думку." /ст.13/
  1. "Дитина має право на особисте життя, недоторканість житла, тайну кореспонденції." /ст.16/
  1. "Ніхто не має права кривдити іншу людину, принижувати її і жорстоко наказувати." /ст.І9/
  1. "Дитина має право на користування сучасною охороною здоров’я.  /ст.24/
  1. "Дитина має право на освіту." /ст.28-29/
  1. "Кожна людина, і дитина теж, має право на відпочинок." /ст. 31/
  1. "Ніхто не може зробити дитину рабом." /ст. 32 /
  1. "Ніхто не повинен катувати, принижувати чи жорстоко наказувати дитину."   /ст.37/
  1. "Ніхто не має права посадити людину в тюрму, якщо вона не винна. Кожен має право на справедливий суд і дитина  теж." /ст.40 і ст.11/                                                                                                                                                                           

З ДІТЬМИ ПРО СЕРЙОЗНЕ

 

(Ситуаційна гра для учнів 5-7 класів)

 

Мета: Допомогти дітям зрозуміти взаємозв’язок між моральними і правовими нормами.

Запропонувати дітям оформити наочність по статях Конвенції про права дитини.

 

Учитель готує картки з описом правових ситуацій.

ТЕКСТИ КАРТОК :

 

1. Старшокласники примушують малюків-учнів 1-2 класів носити їм портфелі. ( Моральна і правова. Ст. 32, ст. І9)

2. Миколу звинуватили в крадіжці і до суду посадили в тюрму. ( Правова. Ст.40 )

 

3. Наталку забрали у безробітної матері і вивезли в іншу країну. (Правова. Ст. 9)

4. Олег захворів, йому потрібна операція, але в лікарні його відмовились лікувати, тому що у його батьків немає коштів. ( Правова. Ст.6)

5. Оля написала листа, вчителька взяла його з парти дівчинки і прочитала його всьому класу.

(Правова. Ст.16)

 

Під час гри учитель дає коротке пояснення та уточнює відповіді дітей.

 

З ГЕРОЯМИ КАЗОК

(Правова гра для учнів 4-5 класів)

Мета : Навчити дітей самостійно працювати з текстом Конвенції про права дитини.

У грі розглядаються конкретні ситуації порушення прав дитини на прикладі літературних героїв. Основним атрибутом гри є картки з текстом телеграм від імені літературних героїв, по відношенню до яких були порушені права.

 ТЕКСТ ТЕЛЕГРАМ І ВІДПОВІДІ ДО НИХ :

  1. "Рятуйте! Нас з’їв сірий вовк !"     

(Червона Шапочка і бабуся) із казки Ш.Перро "Червова Шапочка", ст. 6/

2.  "Діти, допоможіть! Посадили мене в тюрму за те, що допоміг Гарбузу повернути його будиночок."

      (Цибуліно із казки Дж. Родарі "Пригоди Цибуліно", ст.11 і ст.40)

  3. "Мені дуже холодно в зимовому лісі. Діти, допоможіть знайти квіти."

      (Падчерка із кізки С.Маршака "Дванадцять місяців”, ст.19 і ст.31)

4. "Діти, мене відвезли від бабусі і названої сестри в льодове царство. Мені холодно, я хочу додому."

        (Кай із "Снігової королеви" Г.Х.Андерсена, ст.9, ст.8)

  5. "Діти, я хочу на бал, а мене примушують працювати без відпочинку"

       (Попелюшка із казки "Попелюшка" Ш.Перро, ст.31 і ст. 16)

 ПОДОРОЖ З ГЕРОЯМИ КАЗОК

(для учнів молодшого шкільного віку)

Мета: Познайомити дітей з їхніми правами на прикладах казок "Попелюшка", "Червона Шапочка", "Білосніжна та семеро гномів".

Навчити дітей свідомо оцінювати ситуацію, аналізувати вчинки героїв.

Виховувати товариськість, почуття власної гідності, любов до своїх ближніх.

    Під час подорожі рекомендуємо розглянути справу про порушення прав дитини в одному казковому королівстві.

Бажано було б розіграти уривки з казок в ролях, а потім задати дітям запитання :

  1. Уривки з яких казок ви переглянули ?
  2. Як ви гадаєте, чому мачуха образила Попелюшку ?
  3. Чому зведені сестри не любили її ?
  4. Чи мали право ображати всі дівчинку ?
  5. Чи мачуха і справді була кращою за Білосніжку ?
  6. Чому вона наказала відвести дівчинку до лісу ?
  7. Кого зустріла в лісі Червона Шапочка ?
  8. Про кого з нею розмовляв Вовк ?
  9. Які саме права дитини порушені в цих казках ?
  10. Чи мав право Вовк поселитись в будиночку бабусі ?

Казкова подорож завершилася. Учитель дякує дітям за те, що вони поступали як справжні дорослі захисники дітей і правильно захищали права казкових героїв.

" ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ... "

(Вікторина для учнів 7-8кл.)

         Як називається основний документ громадянина ? /паспорт/

  1. Який закон вважається головним законом країни ? /Конституція/
  2. Що являє собою добровільне об’єднання громадян країни за певними політичними поглядами ? /партія/
  3. Як називають осіб, які не досягли І8-річного віку ? /неповнолітні/
  4. Він може бути цивільним, адміністративним, кримінальним, що це ? /кодекс/
  5. Як називають захисника у суді ? /адвокат/
  6. Як називають людину, що бачила злочин ? /свідок/
  7. Якого птаха бояться злочинці України ? /"Беркут"/
  8. Який документ потрібний для проведення арешту чи обшуку ? /ордер/
  9. Як називається примусове затримання особи співробітниками правоохоронних служб ? /арешт/
  10. Як називається державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров"я і права громадян ? /міліція/

КОНКУРС ПРАВОЗНАВЦІВ

(для учнів 8-9 класів)

  • Ціцерон говорив: "Щоб стати абсолютно вільними, ми повинні стати рабами..." Рабами кого або чого ми повинні стати ? /Закону/
  • Хто був автором першої Конституції України? /Пилип Орлик, 1711р./
  • В Російській імперії існувала страта через повішення. Засуджений до такої кари міг залишатися живим лише у двох випадках : якщо надходило імператорське помилування або якщо... Коли ж іще ? /Коли рвалася мотузка/
  • Назвіть 5 символів державності України. /Конституція, герб, прапор ,гімн, президент/
  • Петру І так знавісніли хабарники, крадії, злочинці-чиновники, що він видав указ: "А воров в государстве нашем, вешать велим, как только объявится, что украл он... " Скільки ж мав украсти злочинець, щоб бути засудженим через повішення? /Якщо вкрадених грошей вистачало на придбання мотузки і оплату, роботи ката/
  • Як називається переслідування, ущемлення громадських і людських прав, а то і знищення цілого народу ? /Геноцид/
  • В середині ХVІст. венеціанський посол у столиці Туреччини Стамбулі описав такий випадок : "3 султанської оранжереї зникло три огірки. Взнавши про крадіжку, султан наказав виявити злочинця. Кізляр-ага, начальник охорони, викликав до себе 10-х працівників оранжереї і виявив крадія". Яким чином він це зробив ? /Наказав розпорювати їм почергово животи і оглядав нутрощі. Четвертий виявився винним /
  • Який документ прийнятий ООН рішенням своєї Генеральної Асамблеї 20 листопада 1989 року? /Конвенція про права дитини/
  • Цей біблійний цар і суддя приймав настільки мудрі рішення, що вони стали своєрідною “притчею во язицех". Як його звали ? /Соломон/
  • В якому випадку на Запорозькій Січі могли закопати в одній ямі живого і мертвого ? /Коли один козак вбивав іншого і суд визнавав його винним/

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    Культура спілкування і взаємин у повсякденному житті

 

  1. Основна заповідь: Поводься з людьми так, як би ти хотів, щоб поводилися з тобою.
  2. До дорослих і незнайомих звертайся тільки на «ви».
  3. Зустрівшись із знайомим, першим привітайся, називаючи ім'я або ім'я та по батькові.
  4. У школі вітайся з усіма вчителями і працівниками, відвідувачами школи.
  5. Під час розмови з дорослим, якщо він стоїть, встань рівно, при цьому не підпирай стіну, не тримай руки в кишенях.
  6. Дивися на того, з ким розмовляєш, уважно слухай його, не перебивай.
  7. Не втручайся в розмову старших.                       
  8. Завдавши комусь неприємності, попроси вибачення.
  9. Якщо поблизу тебе хтось упустив що-небудь, поспіши підняти і подати.
  10. Якщо запитують дорогу, зупинись і поясни, як зручніше пройти.
  11. Постійно користуйся словами ввічливості  «будь ласка» («будьте ласкаві!»), «дякую», «спаcибі», «якщо вам не важко», «пробачте» («вибачте»), «даруйте», «дозвольте» та ін.
  12. Поступайся дорогою старшим і молодшим. дівчатам, пропускай їх уперед.
  13. Не чекай, коли в тебе попросять допомоги, допоможи з власної ініціативи (піднеси ношу, відкрий двері тощо).
  14. Дякуй усім за послуги; на подяку відповідай: «будь ласка», «прошу».
  15. Не насміхайся над незграбністю, необачністю, хибами інших. Зроби вигляд, що ти цього не помітив .
  16. Не розглядай пильно людину з фізичними вадами.
  17. Сміятися з фізичних вад будь-кого — неприпустиме дикунство .
  18. Поважай думку товаришів, зважай на їхні інтереси.
  19. Умій стримувати свої почуття. Не гарячкуй, коли чимось схвильований, говори спокійно, ввічливо.
  20. Не виявляй свого невдоволення окриком.
  21. У взаєминах з ровесниками не хизуйся і не підкреслюй своїх переваг .
  22. Якщо до кімнати, де ти сидиш, зайшов дорослий, підведись і не сідай доти,

      поки він не сяде.

  1. Якщо ти прийшов до зайнятої людини, почекай, поки вона не звернеться до тебе сама, або, вибачившись, запитай, чи можна звернутися.
  2. Не турбуй дрібницями зайняту роботою людину. Умій цінувати і поважати чужу працю.
  3. Не будь набридливим, надто цікавим.

    Подарунки

 

  1. Подарунок — вияв любові, шани до особи. Він повинен відповідати уподобанням та смакам того, кому призначений.
  2. Подарунок, виготовлений власними руками, цінніший за куплений.
  3. Виготовлення (приготування) подарунка тримай у таємниці. Він повинен бути сюрпризом.
  4. Подарунок має бути гарно оформлений, загорнутий у чистий папір. Вручають подарунок з привітною усмішкою.
  5. Вручивши подарунок, скромно вислухай слова подяки, не заперечуй і не обговорюй їх.
  6. Коли сам одержуєш подарунок, не відкладай його на бік, не ховай, як річ, тобі не потрібну: розгорни упаковку, розглянь подароване і чемно подякуй.
  7. Якщо вже маєш таку річ або чимось подарунок не сподобався, не говори про це, не засмучуй того, хто дарував.
  8. Ніколи не даруй подароване тобі.
  9. Якщо тобі подарували цукерки, тістечка, пригости ними гостей (товаришів), а потім візьми сам.

    На вулиці

  1. Перш ніж вийти на вулицю, подивись у дзеркало, чи в порядку в твоє вбрання.
  2. Якщо назустріч іде людина похилого віку, або дівчина, відступи і дай дорогу.
  3. Якщо поруч посковзнувся перехожий, підтримай його за руку; якщо він упав, допоможи підвестися.
  4. Коли звертаєш на що-небудь увагу свого супутника, роби це поглядом або кивком голови.
  5. Не привертай до себе увагу голосною розмовою, шумом, галасом.
  6. Додержуйся чистоти. Використані автобусні квитки, папір від морозива та інші непотрібні тобі речі кидай в урну.
  7. Переходь вулицю тільки у дозволених місцях.

 

   У магазині

 

  1. Заходячи у магазин, подивися, чи є в ньому потрібні тобі товари.
  2. Умій правильно запитати про наявність у продажу тих чи інших товарів.
  3. Будь чемним з продавцем. Не забувай подякувати йому за продане тобі.
  4. Стоячи у черзі, не втручайся у розмову старших. Не привертай до себе увагу пустими запитаннями.
  5. Коли ж тебе про щось запитують, відповідай чітко і люб'язно.
  6. У магазині не можна бігати, кричати.
  7. Будь акуратним, не сміти, не кидай на підлогу папірці, намагайся не загрязнити когось купленими продуктами.

   У транспорті

  1. Додержуй черги при посадці в трамвай, тролейбус, автобус.
  2. Обов'язково оплачуй проїзд.
  3. Не галасуй, не розмовляй голосно. Не перемовляйся з товаришем, якщо він далеко від тебе.
  4. Стій у проході боком, з правої сторони, щоб не заважати тим, хто виходить.
  5. Поступайся місцем інвалідам, жінкам, старим, малюкам. Роби це просто і невимушено.
  6. Додержуй чистоти. Не їж морозиво, тістечка у вагоні метро, в тролейбусі, в трамваї (можеш ненароком замазати одяг сусіда або сидіння).
  7.  Не сиди у вагоні, поклавши ногу на ногу -- твоє  взуття може забруднити одяг сусіда.
  8. Якщо запитали, чи виходиш, люб'язно і чітко дай відповідь і пропусти вперед тих, хто виходить раніше.
  9. При виході поступися, пропусти поперед себе старших, допоможи вийти старим.

Культура зовнішнього вигляду. Одяг

  1. Костюм, взуття повинні бути завжди чистими, штани, сорочка, плаття — добре випрасуваними.
  2. Перед тим, як одягнути костюм, плаття, перевір, у якому вони стані, чи не відірвеш ґудзики, петлі, вішалки.
  3. У кишені завжди має бути чистий носовичок.
  4. Виходячи з дому, подивись у дзеркало і перевір, чи все на тобі так, як треба.
  5. Заходячи в школу, в театр, у гості, зніми головний убір поправ костюм, пригладь волосся.
  6. Не розкидай по кімнаті зняті речі, акуратно складай їх, якщо відірвалося щось, приший.
  7. Костюм одягай відповідно до заняття: на урок — учнівську форму, для роботи у майстернях, на пришкільній ділянці — комбінезон, чи робочий одяг, на спортивні заняття — спортивний костюм, у театр, у гості — святковий одяг.
  8. Форма не терпить ніяких прикрас: брошок, медальйонів, намиста. Пам'ятай: привабливою роблять людину не дорогі речі та прикраси, а чистота й охайність.

 Постава, зачіска

  1. Щоб виробити правильну, гарну поставу, щодня роби фіззарядку.
  2. Під час ходьби випростай спину і розправ грудну клітку.
  3. Щоб надати правильного положення грудям, стань прямо, зроби глибокий вдих і видих.
  4. Завжди будь підтягнутим, зібраним. Руки вільно тримай уздовж тулуба.
  5. Зачіску обирай, зважаючи на особливості свого обличчя.
  6. Постійно доглядай волосся, своєчасно мий, стрижи його.

    Хода, міміка, жести

  1. Стеж за своєю ходою. Вона повинна бути вільною, пружною.
  2. Негарно човгати ногами, випинати живіт, розмахувати руками, ступати важко або розслаблено. Ступай на всю ступню, але став її легко.
  3. Не горбся, не волочи ноги. Стій прямо, не згинаючись, не тримай руки в кишенях.
  4. Сиди прямо, не розкидайся, не витягуй і не схрещуй ноги, не навалюйся на стіл, не тримай руки на грудях.
  5. Жести повинні бути гарними, узгоджуватися з обстановкою. Уникай різких жестів, не жестикулюй, коли в цьому немає потреби.
  6. Вираз обличчя повинен бути спокійним, привітним.
  7. Не розкривай широко очі, не «бігай» ними, не уникай прямого погляду.
  8. Не морщ чоло, не шморгай носом.
  9. Не тримай рот відкритим, це робить обличчя нерозумним.
  10. Негарно кривитися, показувати язик на знак зневаги, прикушувати кінчик язика під час напруженої роботи.       
  •              
  • Культура поведінки в школі на уроці

    1. Наполегливо опановуй знання, навчальні вміння і навички.
    2. Акуратно відвідуй уроки, не запізнюйся.
    3. Цілеспрямовано готуйся до вибору способу завершення середньої освіти, майбутньої професії.
    4. Беззаперечно виконуй розпорядження учителів, уповноважених класного та шкільного колективів.
    5. Під час уроку сиди прямо, не спирайся на парту і не розлягайся.
    6. уважно слухай, не займайся сторонніми справами.
    7. Якщо знаєш відповідь на запитання, мовчки підніми руку. Не «тягнись» і не вигукуй — будь скромним.
    8. Уважно слухай відповіді товаришів. Не глузуй з товариша, що допустився помилки, неточності у  відповіді .
    9. Будь ввічливим з учителями і товаришами: проси вибачення, коли ненавмисне вчинив якусь прикрість, постійно користуйся словами ввічливості.
    10. Допомагай товаришеві у навчанні.
    11. Тримай у чистоті й порядку своє робоче місце в класі, кабінеті, майстерні.
    12. Не затримуй хід уроку, не став запитань, які не стосуються теми.
    13. Виправляй  відповідь товариша у доброзичливій формі, не підкреслюй своєї переваги.
    14. Якщо не підготувався до уроку, скажи про це й не намагайся відповідати, цим ти збережеш час і для себе і для товаришів.

        Культура мовлення

    1. Стеж за грамотністю: чітко і правильно вимовляй кожне слово, правильно будуй речення.
    2. Не «ковтай» закінчення, не розтягуй слова.
    3. Помітивши помилку в своєму висловлюванні, не соромся її виправити.
    4. Вибирай слова, що найточніше відповідають думці.
    5. Не користуйся словами, в значенні яких не впевнений,
    6. Не засмічуй свою мову вульгарними, жаргонними та діалектними словами, словами-паразитами.
    7. Не говори про присутніх «він», «вона», а називай на ім'я (ім'я та по батькові).
    8. Уважно слухай іншого, не перебивай його, не намагайся довести свою правоту силою голосу.
    9. Розмовляючи, дивись у вічі того, до кого говориш.
    10. Під час розмови не хитайся, не розмахуй руками, не говори надто швидко.
    11. Говори тільки про те, що знаєш.
    12. Перш ніж сказати, подумай.
    13. Прагни зробити свою мову ясною, точною і простою.
    14. Не допускай у розмові зневажливого тону.
    15. Не повторюй поставленого тобі запитання.
    16. Не розмовляй жестами, будь-яку думку простіше й зручніше висловити словами.
    17. Більше читай. Уважно прочитана книжка — незамінний урок мови.
    18. Читаючи, намагайся запам'ятати нові для тебе слова, з'ясувати їх значення  (за словником, контекстом).
    19. Дослухай те, що тобі мають сказати, до кінця, а потім уже заперечуй, якщо не погоджуєшся.
    20. У товаристві не захоплюйся довгими розповідями про себе і свої переживання. Знайди тему, однаково цікаву для всіх.
    21. Розмовляючи, не плескай співрозмовника по плечу, не хапай за руку, не крути ґудзик.
    22. Не втручайся в розмову дорослих. Почекай, коли вони звернуться до тебе.
    23. Якщо маєш сказати товаришеві щось по секрету, не шепочи йому на вухо. Почекай. Поговориш, коли залишишся з ним наодинці.
    24. Не лихослов про відсутніх, не критикуй їх поза очі. Вислови свою думку прямо й відверто в їхній присутності.

        На перерві

    1. Не затримуйся після дзвінка на робочому місці зразу ж виходь із класу, кабінету.
    2. Доцільно використовуй своє дозвілля.
    3. Не бігай по коридору, не кричи. Вийди на свіже повітря, візьми участь у якій-небудь грі.
    4. Не ображай менших, не затівай сварок з товаришами.
    5. Беззаперечно виконуй усі вимоги чергових.
    6. Бережливо і з повагою стався до праці товаришів, які відповідають за чистоту класу, школи. Повертаючись з подвір'я, старанно витри ноги, зніми й віддай у гардероб верхній одяг.
    7. Будь стриманим у виявленні своїх почуттів. Не гарячкуй, якщо чимось схвильований. Говори спокійно, ввічливо.
    8. Бережи шкільне майно, охороняй рідну природу.
    9. Надавай потрібну допомогу і роби послуги своїм товаришам, особливо дівчатам, старшим і молодшим.
    10. Чітко виконуй усі правила внутрішнього розпорядку. Зупиняй тих, хто порушує дисципліну і розпорядок.
    11. Будь прикладом для молодших.
    12. Не пали, не вживай спиртних напоїв.

        У громадському житті шкільного колективу

    1. Бери активну участь у справах школи, класу, у роботі органів учнівського самоврядування.
    2. Систематично бери участь у самообслуговуванні, праці.
    3. Будь дисциплінований, чітко погоджуй свої дії з діями товаришів.
    4. Своєчасно і точно виконуй доручення колективу, поважай його думку і вимоги.
    5. Не допускай вчинків, які ослаблюють колектив, псують товариські взаємини, йдуть врозріз з його інтересами
    6. Якщо ти керуєш групою учнів, колективом, будь тактовним і ввічливим. Але якщо товариші припустилися помилки, вияви вимогливість і принциповість.
    7. Критично стався до всіх недоліків у роботі. Обов'язково встанови їх причини і усунь їх.
    8. Якщо хтось потребує допомоги, обов'язково допоможи. Включися в роботу там, де особливо важко.
    9. Будь скромний в оцінці власного внеску в спільну справу. Пам'ятай: її успіх — результат колективних зусиль.
    10. Підтримуй кращі традиції колективу, всі його починання. Допомагай учителям у впровадженні традицій.
    11. Не гарячкуй, розв'язуючи складні питання. Будь справедливий. Умій вислухати спокійно, з гідністю будь-які зауваження товаришів  про себе, навіть різкі и несправедливі. Якщо виявилося, що ти не правий, визнай свою помилку и виправ її. Нетерпимість до критики свідчить про відсутність скромності і витримки.

        Культура поведінки і взаємин у сім’ї?

    1. На піклування і любов батьків відповідай чемністю і чуйним ставленням до них.
    2. Не завдавай своїм близьким неприємностей, не ображай словами і вчинками.
    3. Пам'ятай: запізнення з прогулянки — зайві хвилювання для рідних; обман — страшна образа.
    4. Будь чуйним і ввічливим з усіма членами родини: бажай доброго ранку, на добраніч, вітай зі святом, роби послуги тощо.
    5. Завжди зважай на думку батьків, старших.
    6. Підтримуй порядок та чистоту в домі, квартирі. Не розкидай свої речі, прибирай за собою постіль, виконуй іншу посильну роботу в обслуговуванні себе.
    7. Допомагай батькам у домашньому господарстві (піти в магазин, помити посуд, підлогу, доглянути менших братів чи сестер тощо).
    8. Стеж за своїм одягом, зовнішністю. Вдома завжди будь у чистому домашньому одязі, вмитим, зачесаним.
    9. Будь завжди стриманим у виявленні своїх почуттів, терпимим до недоліків  та вад інших членів сім’ї.
    10. Ніколи не проси і не вимагай від батьків дорогі речі особливо коли їх придбання виходить за межі матеріальних можливостей сім’ї.
    11. Раціонально використовуй своє дозвілля: читай, вишивай, слухай радіо, дивись телепередачі, фільми але так, щоб не заважати іншим у заняттях та відпочинку.
    12. Додержуй режиму дня. Чергуй фізичні і розумові навантаження.
    13. Розвивай свої здібності в гуртках за інтересами і клубних об’єднаннях.
    14. Зміцнюй своє здоров’я, загартовуйся, додержуй правил особистої гігієни. Систематично займайся фізкультурою і спортом.
    15. Бережно стався до витрачання електроенергії, газу, води, продуктів харчування.

     

        Скромність

     

    1. Уникай будь-якого самохвальства; не вихваляйся своїми успіхами, знаннями, речами.
    2. Намагайся нічим не виділятися серед товаришів.
    3. Надаючи допомогу, послугу товаришеві, не підкреслюй цього.
    4. Одягайся просто, чисто, але не крикливо.
    5. Правильно реагуй на критику товаришів.

     

     

        Уважність

     

    1. Будь уважним до людей. Умій зробити їй ті послуги, які вони потребують.
    2. У трамваї, автобусі поступайся місцем дорослим, дівчатам і ма­леньким дітям.
    3. Допомагай старим, інвалідам перейти вулицю, зайти до автобуса чи трамвая, вийти з них, винести чи внести речі.
    4. У розмові або грі завжди допомагай слабшому, заступайся за нього.
    5. Перш ніж будь-що зробити, подумай, чи не заважаєш ти іншим.
    6. Бережи час, працю і відпочинок людей. Не завдавай їм зайвого клопоту.

     

     

     

     

        Тактовність і люб'язність

     

    1. Старайся допомагати людям так, щоб вони не відмовлялися від твоєї допомоги.
    2. Поважай чужі смаки. Не нав'язуй своєї думки товаришам.
    3. Не роби зауважень, які можуть поставити іншого в незручне становище.
    4. Якщо у тебе поганий настрій, не показуй цього. Подбай, щоб він не позначився на настрої інших.
    5. Якщо бачиш, що товариш чимось засмучений і не хоче поділитися з тобою своїми переживаннями, не виявляй зайвої цікавості.
    6. Будь завжди стриманим і спокійним.
    7. Будь ввічливим і люб'язним із неприємною тобі людиною.
    8. Не говори в товаристві про те, що цікаво лише тобі, знайди цікаве для всіх.
    9. Не плескай товаришів по плечу, виражаючи своє задоволення.

     

     

        Пунктуальність і відповідальність

     

    1. Організовано, у визначений час розпочинай і закінчуй роботу.
    2. Робоче місце, знаряддя праці (в тому числі свої книжки, зошити), особисті речі тримай у чистоті і порядку. Кожна річ повинна мати своє місце.
    3. Бережи свій час і час інших людей.
    4. Ніколи не запізнюйся, не примушуй себе чекати, не відволікай дрібницями від справ інших, розумно використовуй кожну хвилину.
    5. Щоб не запізнитися, заздалегідь (звечора) приготуй усе, потрібне тобі.
    6. Будь точним на словах і на ділі. Перш ніж пообіцяти, подумай, чи зможеш виконати.
    7. Якщо пізніше стане ясно, що з непередбаченої причини виконати обіцянку не зможеш, повідом про це заздалегідь.
    8. Додержуй режиму дня. Привчайся прокидатися без будильника у визначений час.
    9. Доцільно плануй і використовуй час, раціонально організуй своє навчання, працю, дозвілля.
    10. Допомагай доцільно організувати дозвілля молодшим товаришам.
    11. Завжди виходь з дому завчасно. Краще прийти на дві-три хвилини раніше, ніж запізнитися Якщо ти взяв щось у кого-небудь, поверни, коли обіцяв, не чекаючи нагадувань (у тому числі книжки до бібліотеки).
    12. Висловлюй свої думки чітко і стисло.               
    13. Строго, додержуй норм суспільного співжиття.
    14. Будь нетерпимим до, грубості, хуліганства, вживання спиртних напоїв, куріння.
    15. Активно підтримуй вимоги педагогів, рішення органів учнівського самоврядування.
    16. Бери участь у підтриманні громадського порядку.
    17. Строго виконуй правила дорожнього руху, користування газовими та електронагрівальними приладами.
    18. Стеж за поведінкою молодших товаришів, не дозволяй їм бавитися з вогнем.

     

     

     

     

     

     

        У гостях

     

    1. Якщо тебе запросили в гості, а ти чомусь не можеш прийти, ввічливо відмовся, поясни причину.
    2. Приходь у гості без запізнень, не змушуй на себе чекати.
    3. У гостях поводься скромно, просто, невимушено.
    4. Якщо тебе просять заспівати, продекламувати, потанцювати, а ти вмієш це робити, не змушуй себе умовляти, обов'язково виконай прохання.
    5. У гостях не слід шепотіти, говорити по секрету будь з ким.
    6. За столом не тягнися першим за найсмачнішим. Їж без поспіху.
    7. Пий тільки безалкогольні напої: фруктову воду, соки, фруктові і молочні коктейлі.
    8. Пам'ятай, що алкоголь — отрута. Він шкідливо впливає на здоров'я людини, особливо на молодий організм: погіршує пам'ять, розумові здібності, дезорганізує учня, що негативно позначається на його навчанні.
    9. Не затримуйся у гостях.
    10. Якщо хто-небудь з гостей неприємний тобі, не показуй цього. Будь з ним ввічливим, як і з усіма.

     

        Гостинність

     

    1. Якщо ти вирішив запросити у гості товаришів, подумай, що ви будете робити, коли зберетеся разом, які розваги запропонуєш.
    2. Подумай і про те, кого запросити, щоб серед запрошених були хлопці і дівчата з різними захопленнями, щоб кожний міг розповісти що-небудь цікаве, поспівати, продекламувати, станцювати, зіграти на піаніно або акордеоні, запропонувати вікторину.
    3. Приймаючи гостей, одягнись по-святковому. Цим ти виявиш повагу до гостей, покажеш, що радий їх бачити.
    4. Зустрічай гостей привітно, з усмішкою. Допоможи їм роздягнутися, розсади якомога зручніше.
    5. Якщо серед гостей хтось прийшов до тебе вперше, будь до нього особливо уважним, щоб він почував себе просто і невимушено.
    6. Якщо в кімнату зайде старший, познайом його із своїми товаришами — назви їхні імена.
    7. Приймаючи гостей, старайся поводитися так, щоб їм було весело і цікаво. Думай про них, а не про себе. Виконуй усі їхні бажання.
    8. Розсаджуючи гостей за столом, зважай, хто з ким дружить.
    9. Частуючи гостей, виявляй доброзичливість, пропонуй гостям за столом усе смачне, роби це люб'язно, але в міру наполегливо.
    10. Якщо гість ненароком розіб'є, зламає що-небудь, не показуй, що ти цим засмучений.
    11. Коли гості вже йдуть, обов'язково проведи їх до виходу, допоможи вдягнутися.
    12. Якщо в гостях була дівчина, а на вулиці вже темно, обов’язково проведи її.

     

    ЗАГАЛЬНІ   ПИТАННЯ

    Жорстоке поводження з дітьми і нехтування їх інтересами можуть мати різні види і форми, але їх наслідки завжди завдають серйозної шкоди здоров'ю, розвитку і соціалізації дитини, нерідко складають загрозу її життю чи навіть спричиняють смерть.

    Фізичне насильство включає також залучення дитини до вживання наркотиків, алкоголю, пропонування їй отруйних засобів чи медичних препаратів, що викликають одурманення (наприклад, снодійного, не призначеного лікарем), а також спроби удушення чи втеплення дитини.

    - використання дитини (хлопчика чи дівчинки) дорослою людиною чи іншою дитиною для задоволення сексуальних потреб або отримання вигоди. Сексуальне насильство включає статеві зносини (коїтус), оральний і анальний секс, взаємну мастурбацію, інші тілесні контакти зі статевими органами. До сексуального розбещення відноситься також залучення дитини до проституції, порнобізнесу, оголення перед дитиною статевих органів і сідниць, підглядання за нею, коли вона цього не підозрює: під час роздягання, оправлення природних потреб.

    Зазвичай дитина-жсртва зазнає одночасно декількох видів насильства. Так, сексуальне насильство на фоні інцесту неминуче супроводжується руйнуванням сімейних стосунків та довіри в сім'ї, маніпулятивними стосунками, а часто й залякуванням з боку кривдника, що кваліфікується як психологічне насильство. Складовою практично всіх видів насильства є фізичне (побиття) та емоційне (погрози вбити або покалічити).

    залежно від стратегії кривдника: очевидне та приховане (непряме);

    •  за місцем та оточенням: удома - з боку родичів; у школі - з боку педагогів або дітей; на вулиці - з боку дітей або незнайомих дорослих.

    До наближених наслідків належать фізичні травми, ушкодження, а також блювання, головний біль, втрата свідомості, характерні для синдрому струсу, що розвивається у маленьких дітей, яких беруть за плечі і сильно струшують. Окрім вказаних ознак, у дітей при цьому синдромі з'являється крововилив в очні яблука. До найближчих наслідків належать також гострі психічні порушення у відповідь на будь-який вид агресії, особливо на сексуальну. Ці реакції можуть проявлятися у вигляді порушення, прагнення кудись втекти, сховатися, або ж у вигляді глибокої загальмованості, зовнішньої байдужості. Однак в обох випадках дитина охоплена гострим переживанням страху, тривоги і гніву. У дітей старшого віку можливий розвиток важкої депресії з почуттям власної неповноцінності.

    У більшості дітей, що живуть у родинах, де застосовуються тяжкі фізичні покарання, де лайка є «методом виховання», чи в родинах, де діти позбавлені тепла, уваги, наприклад, у родинах батьків-алкоголіків, спостерігаються ознаки затримки фізичного і нервово-психічного розвитку. Закордонні фахівці назвали цей стан дітей «нездатністю до процвітання».

    Захворювання можуть мати специфічний для окремого виду насильства характер: наприклад, наслідком фізичного насильства с ушкодження частин тіла і внутрішніх органів різного ступеня тяжкості, переломи кісток. При сексуальному насильстві можуть викликати захворювання, що передаються статевим шляхом: інфекційно-запальні захворювання геніталій, сифіліс, гонорея, СНІД, гострі та хронічні інфекції сечостатевих шляхів, травми, кровотечі зі статевих органів і прямої кишки, розриви прямої кишки і піхви, випадання прямої кишки.

    Практично всі діти, що постраждали від жорстокого поводження і зневажливого ставлення, перенесли психічну травму, у результаті чого вони розвиваються з суттєвими особистісними, емоційними і поведіиковими особливостями, що негативно впливає на їх подальше життя.

    Діти, що зазнали сексуального насильства, отримують невластиві для їх віку знання про сексуальні взаємини, що виявляється в їх поведінці, в іграх з іншими дітьми чи з іграшками. Навіть маленькі діти, що не досягли шкільного віку, які постраждали від сексуального насильства, згодом самі можуть стати ініціаторами розпусних дій і втягувати в них велику кількість учасників.

     

    Соціальні наслідки жорстокогоМожна виділити два наслідки, що виявляються одночасно: втрати для жертви і для суспільства.

    Як говорилося вище, будь-який вид насильства формує у дітей і підлітків такі особистісні й поведінкові особливості, які роблять їх малонривабли-вими і навіть небезпечними для суспільства.

    Насильство завдає дитині тяжких травм, які мають згубні наслідки для її подальшого фізичного та психічного здоров'я. Для суспільства це небезпечно тим, що діти, які були жертвами або свідками насильства в сім'ї, переносять цей негативний досвід на власне життя. Така сім'я виховує для суспільства потенційного агресора чи жертву - людину, яка вважає за норму, що інших можна принижувати, а „за необхідності" й побити.

    Діти, які постраждали від жорстокості та зневаги, мають низку специфічних психологічних рис, головною особливістю яких є амбівалентність (різнополюсність) - як реакція на суперечливі вимоги батьків. Підлітки, які зазнали зловживань, поєднують у собі імпульсивність та терпеливість, підозрілість з ірраціональною вірою в можливість покращання внутріш-ньосімейної ситуації. Вони відзначаються низькою самооцінкою, є емоційно залежними, відчувають самотність, ізольованість, страх перед майбутнім, впевненість у відсутності перспектив, провину за інцинденти насильства.

    Ознаками скоєного над дитиною насильства та неналежного догляду можуть бути також: недостатня вага дитини, анемія, слабкий імунітет, тік, смоктання пальців, гризіння нігтів, розгойдування та нав'язливі рухи; одяг, що не відповідає погодним умовам та віку дитини; часті звертання до медичних закладів, зростаюча кількість ушкоджень; невідповідність отриманих ушкоджень поясненням, що їх дає дитина або батьки чи піклувальники. Також підозру щодо фізичного насильства повинні викликати типовість травм та наявність відомостей про подібні пошкодження у минулому, непереконливі пояснення щодо обставин, за яких було отримано травму, зволікання часу при звертанні по медичну допомогу та неспівпадаюча реакція батьків.

    дітей у -- страх перед батьками, страх фізичного контакту з дорослою людиною (наприклад, коли хтось намагається взяти дитину на руки), постійна настороженість без причіпні, плаксивість, замкненість, постійний сум:

    для дітей 1,5-3 років - пасивна реакція на біль, примирення з ситуацією; тривожність, боязливість, змішані почуття, відчуття провини, сорому, відрази, безпорадності, болісна реакція на критику; брехливість, схильність до злодійства і підпалювання, жорстокість до тварин. Крім того, спостерігаються форми поведінки, притаманні молодшому віку (енурез, смоктання пальців, гризіння нігтів, утруднене мовлення тощо): негативізм, відчуження та агресія поєднані з надмірною поступливістю та улесливістю. Слід також зазначити наявність сексуальних ігор та хворобливої мастурбації;

     

    - для підлітків 13-18 років Таблиця І

    (за О.  Кочемировською, А. Ходоренко; модифікація   Ю.   Онишка,   Л.   Смислової,   І.   Дубініної)

     

    Фізичне

    подряпини, садна;

    коли дитина грається (наприклад, на щоках, очах, губах, вухах,
    сідницях, передпліччях, стегнах, кінчиках пальців тощо);

    зубів;

    - рани і синці у різних фазах загоєння та/або у різних частинах тіла
    (наприклад, на спині та грудях одночасно) або незрозумілого
    походження;

    Сексуальне

    - захворювання, що передаються статевим шляхом;

    - вагітність;

    - нерозбірлива та/або активна сексуальна поведінка;

    - синдром „брудного тіла": постійне настирливе перебування
    у ванній, під душем;

    - запобіжні заходи, щоб важче було знімати одяг;

    Психологічне

    замкнутість;

    страх, або навпаки, демонстрація повної відсутності страху,--    та рахувати);

     

    -    занижена самооцінка;

    -    швидка стомлюваність, знижена спроможність до концентрації-    демонстрація страху перед появою батьків та/або необхідністю-    схильність до "мандрів", бродяжництва;

     -    вживання алкоголю, наркотиків, токсичних речовин;

    хвороб;

    істот.

    занедбання дитини

    -    дитина завжди запізнюється до школи;

    -    дитина одягнена не за погодою, не по сезону;

    -    у дитини неліковані зуби;

    лікаря);

    -    дитини уникають інші діти;

    -    у дитини немає постільної білизни або постільна білизна драна-    нігті у дитини не стрижені і брудні;

     З метою раннього виявлення жорстокого поводження з дитиною, фахівець має застосувати такі методи збору інформації:

    •  опитування батьків, піклувальників, вихователів, родичів, сусідів:
    •  Потрібно враховувати, шо дитина через бажання виправдання батьків, піклувальників (інших осіб) може применшувати ступінь насильства з їх боку, применшувати свої страждання або виявляти байдужість до факту насильства. Вона може здаватися заляканою, присоромленою, ухилятися або почувати себе ніяково. Дитина може під час опитуванння закривати очі або уникати зустрічатися очима з фахівцем. Можливе також здригання, коли відчиняються двері або хтось входить до кабінету.

      Бесіда з дитиною. Перший контакт з дитиною, яка зазнала насильства або була свідком акту насильства, є надзвичайно важливим. У цілому, загальним принципом бесіди з дитиною - жертвою насильства є отримання повного обсягу інформації в ході спонтанної розповіді дитини, єізахівцеві слід терпляче вислухати розповідь дитини у її інтерпретації подій. Слід зауважити, що надії на те, що дитина буде повно та щиро відповідати на всі запитання фахівця про насильство, що відбулося над нею, часто не справджуються через низку причин, серед яких найважливішими є страх, недовіра до дорослих взагалі, приховування певних фактів через сором, а також через те, що дитина може насправді любити своїх кривдників, не зважаючи на їх жорстоке поводження.

      - поставтеся до дитини серйозно, покажіть, що ви їй повністю вірите, то вона не винна в тому, що сталося;

      залишайтеся спокійними (незважаючи, якими словами розповідає дитина, адже вона через відсутність словникового запасу може застосовувати нецензурні вирази та жаргонізми, які чує від дорослих; ні в якому разі не переривайте розповідь дитини, щоб їх виправити або зробити зауваження); заспокойте та підтримайте дитину словами:

    •  
    •  
    •  
    •  

    робити поспішні висновки;

    •  відповідати недоладно;
    •  критикувати дитину або глузувати з неї.

     

    Окрему проблему становить розмова з особою, яка підозрюється у скоєнні насильства.

    розмовляти спокійно, демонструючи врівноваженість;

    •  „Я Під час розмови з винуватцем насильства фахівець повинен ураховувати, що:
      •  Розмову слід проводити таким чином, щоб вона була для винуватця сигналом, що він не може розраховувати на подальшу безкарність.

         

         

         

         

         

        випадку жорстокого поводження з дитиною

        Цей розділ присвячений зменшенню ризику такого зворотного процесу, забезпеченню школі справжнього місця підтримки і порятунку дитини.

        випадках, коли виявлено факти жорстокого поводження з дитиною. Рекомендації визначають окремі варіанти дій. але ці варіанти можуть застосовуватись й у сукупності.

        У разі необхідності, адміністрація закладу може залучити до справи соціального педагога, психолога, медичного працівника. При цьому, адміністрація відповідає за нерозголошення конфіденційної інформації щодо дитини, яка зазнала жорстокого поводження.

        Рекомендації

        Варіант І: Повідомте про це в усній чи письмовій формі адміністрацію навчального закладу.

        Ви можете самостійно письмово повідомити про це територіальний підрозділ служби у справах дітей за місцем проживання дитини.

        Ви можете самостійно повідомити про виявлений факт жорстокого поводження кримінальну міліцію у справах дітей або будь-якого працівника органів внутрішніх справ.

        Варіант IIВаріант III: Оформіть звернення дитини у письмовій формі та передайте його до органів внутрішніх справ.

        Якомога швидше повідомте про цей факт міліцію в усній чи письмовій формі. Одночасно можете повідомити територіальний підрозділ служби у справах дітей, адміністрацію закладу.

         

        Якщо звернення (повідомлення) усне, то адміністрація закладу зобов'язана оформити це повідомлення письмово із зазначенням, від кого та коли (дата, час) отримано повідомлення. Вона також зобов'язана терміново (протягом однієї доби) передати цей документ до територіального підрозділу Служби у справах дітей за місцем проживання дитини.

        Ваше звернення має бути оформлене належним чином відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян». Зокрема стаття 5 цього закону передбачає наступні вимоги до звернення: «...У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. ... Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати».

        разі звернення або повідомлення до органу внутрішніх справ:

        Письмове звернення органи внутрішніх справ реєструють належним чином, відповідно до законодавства України.

        Ваші дії припиняються у той час. коли звернення або повідомлення було передано до компетентних органів.

        Порядок дії відповідних служб та посадових осіб, до яких було передано звернення або повідомлення з приводу жорстокого поводження з дитиною або реальної загрози його вчинення та механізми взаємодії, визначаються законодавством України.

        АЛГОРИТМ ДІЙ

        батьківського піклування, прийомного батька

         

        жорстокого поводження з дитиною

         

        Інша ситуація в закладах інтернатного типу. У них схема дій повинна бути такою.

        Направити дитину для обстеження стану її здоров'я до медичного пункту закладу, а у разі необхідності - до відповідного закладу охорони здоров'я з метою надання медичної допомоги і документування фактів жорстокого поводження. За необхідності потрібно терміново забезпечити дитині надання невідкладної медичної допомоги (викликати швидку допомогу).

      •  Забезпечити доступ до закладу і до необхідної інформації представників служби у справах дітей, центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, кримінальної міліції у справах дітей тощо.
      •  У разі необхідності вирішують разом з представниками органів опіки і піклування питання тимчасового або остаточного вилучення дитини-жертви або дитини-кривдника з закладу.
      •  11.Організувати широке інформування вихованців щодо номеру «телефону довіри» 8 800 500 21 80.

         

         

        За наявності реальних підозр, фактів або звернення вихованця щодо жорстокого поводження з дитиною або загрози такого поводження негайно (протягом доби) повинні письмово повідомити про це адміністрацію закладу та місцеву службу у справах дітей, а у разі наявності ознак кримінального злочину - органи внутрішніх справ (кримінальну міліцію у справах дітей).

      •  Разом із психологом та соціальним працівником закладу та / або психологом центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді розробити і провести программу психологічної реабілітації жертви та кривдника, якщо останнім виступає інший вихованець.
      •  Медичний працівник інтернатного закладу (аналогічно до дій будь-якого медичного працівника)
        1.  У разі необхідності дитині слід надати термінову медичну допомогу або направити її до відповідного медичного закладу.
        2.  За наявності підозр, фактів або звернень щодо жорстокого поводження з дитиною або загрози такого поводження проводить ретельне обстеження дитини і аналіз ситуації та робить висновок про можливість того, що дитина зазнала жорстокого поводження (насильства).
        3.  Якщо мають місце реальні підозри, що дитина зазнала жорстокого поводження необхідно негайно (протягом доби) письмово повідомити про це адміністрацію закладу та місцеву службу у справах дітей, а у разі наявності ознак кримінального злочину - органи внутрішніх справ (кримінальну міліцію у справах дітей).
        4.  Разом із вихователем та соціальним працівником закладу та / або психологом центру соціальних служб для сім'ї та молоді розробити і провести ирограмму психологічної реабілітації жертви та кривдника, якщо останнім виступає інший вихованець.
        5.  Соціальний працівник інтернатного закладуЗа наявності реальних підозр, фактів або звернення вихованця щодо жорстокого поводження з дитиною або загрози такого поводження негайно (протягом доби) письмово повідомити про це адміністрацію закладу та місцеву службу у справах дітей, а у разі наявності ознак кримінального злочину - органи внутрішніх справ (кримінальну міліцію у справах діт.)
        6.  Інші працівники інтернатного закладу
          1.  Служби у справах дітей
            1.  Оцінюють можливість перебування дитини-жертви та / або дитини-кривдника у закладі і за необхідністю вилучають таких дітей.
            2.  
            3.  Центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді
              1.  Кримінальна міліція Надають протягом доби службам у справах дітей інформацію про виявлені повідомлення та факти щодо жорстокого поводження з дитиною або загрози такого поводження.
              2.  За необхідності передають справу до суду.
              3.  Практичні рекомендації взято з російського посібника «Психологічний супровід осіб, які зазнали насильства в сім'ї. Науково-методичний посібник / За ред. д. псих, н., проф. Ю.П. Платоиова. - СПб.: Санкт-Петербурзький державний інститут психології та соціальної роботи.

                Дата ______________________

              4.  П.І.Б. того, хто допровадив ______________________
              5.  Адреса прописки ______________________
              6.  Відвідування навчального закладу на цей момент______________________

              Утечі з дому період ______________________

            4.  Шкідливі звички (алкоголь, паління, наркотики та іп.), захворювання ___________________
            5.  Родина (склад, вік): ______________________
            6.  Вживання родичами алкоголю або наркотиків, захворювання __________________
            7.  Дата початку роботи з дитиною ______________________
            8.  Підпис

               

               

               

               

               

               

               

               

               

               

               

               

               

               

              дитини

              Підкресліть порушення поведінки дитини, що часто спостерігаються, додайте незазначеиі в переліку.

               

              таке порушення поведінки

              Негативізм

              відволікається на заняттях, перекривляє рухи дорослих і однолітків, прагне звернути на себе увагу на шкоду організації занять; роблячи все навпаки, спостерігає за реакцією оточуючих і т.д.

              «Пссвдоглухота»

              кидає іграшки, може нагрубити дорослим, скривдити однолітків

              болісно реагує на зауваження; ображається, якщо програє Конфліктність

              відмовляється від провідних ролей в іграх; уникає ситуації усного опитування на занятті; не відповідає, хоча знає відповідь

              Страхи

              нсконцентрований, відсторонений погляд; дитина не може пояснити причини поведінки уникнення, зненацька здригається, проявляє невмотивовану боязкість, обережність; спить разом з батьками

              Загальмованість

              вважає, що всі іграшки, всі цукерки виключно для неї; прагне нав'язати свою гру дітям

              Дефіцит уваги

              (гіперактивність)

              говорить занадто голосно, темп мови прискорений; переговорюється на занятті, незважаючи на зауваження дорослого та ін.

              Нерозуміння простих словесних

              Знижена працездатність (розумова)

              (фізична)

              Деякі факти про дітей, що постраждали від насильства

              •  Діти будь-якого віку можуть повідомити все, що вони знають, якщо задавати їм правильні запитання у відповідній формі.

              Ми не «допитуємо» дітей.

            9.  Маленькі діти використовують слова в прямому значенні.
            10.  Діти не завжди можуть повідомити, що вони не розуміють питання.
            11.  Фази дослідницького інтерв'ю

              Я Говори мені, якщо ти не зрозумів(ла) питання...

            12.  Виправ мене, якщо я неправильно зрозумів(ла) тебе...

      часу більше, ніж; менше, ніж...;

    •  
    •  Назви частини свого тіла...

    4. Послідовність бесіди.

    в Хто живе разом із тобою? Школа і друзі:

    •  Що тобі в школі подобається найбільше?
    •  Підбадьорюйте дитину вільно розповідати про те, що трапилося, використовуючи коментарі з відкритим фіналом, такі як: «Твоя мами розповіла мені, що ти сказав (па) їй... (або «Я чув(ла), що з тобою щось трапилося...»), розкажи Розглядайте необхідні теми в тому порядку, в якому дитина їх торкається, щоб уникнути зміни теми в ході інтерв'ю. З'ясуєте найбільш важливі терміни та отримайте опис подій; у випадку, якщо вони здаються недостатніми, необхідно з'ясувати: де це трапилося; опис оточення; коли це трапилося, у який час - уранці, вдень, увечері, вночі, у яку пору року

       

      нападу:

      Обороняйтеся і захищайте себе.

      Після нападу:

      Простежте, аби лікар записав усю інформацію до медичної карги.

      Якщо це трапиться знову, це може бути ще небезпечніше. Пам'ятайте - 70-80 % усіх убивств відбувається в родинах. Зверніться по допомогу негайно.

      Вимагайте, аби у вас прийняли заяву. Якщо працівники міліції відмовляться зробити Запишіть номер реєстрації заяви.

      Розповідайте працівникам міліції про інші випадки застосування насильства порушником.

      які працюють з дітьми - жертвами насильства

       

      За якими ознаками Ви визначаєте здійснене сексуальне насильство?

    •  Як Ви вважаєте, який вплив надалі справляє скоєне сексуальне насильство на дітей?
    •  Чи проводите Ви роботу із ґвалтівниками?
    •  Рекомендації щодо роботи з групами для попередження насильства

       

       

      (Спеціальний комітет з насильства над дітьми Канади)

      Спробуйте зберігати спокій.

    •  - «Ти в цьому не винна»;

      Не думайте, що дитина обов'язково ненавидить свого кривдника або гнівається на нього (він може виявитися членом родини, батьком або опікуном).

    •  Якщо дитина говорить про це в класі:

      Організуйте якнайшвидше розмову з дитиною наодинці (наприклад, на найближчій перерві, під час перерви на обід). Ознайомтеся із правилами вашої школи і дійте відповідно. Деякі кроки

      Повідомте владу самі, якщо директора або його заступника немає на місці.

    •  

     

    1.  Плануйте подальші дії разом зі співробітниками поліції або ОЗД. З'ясуєте, чи збираються вони приїхати до школи або додому до дитини й коли саме, чи вони обмежаться тільки консультуванням.
    2.  Запитайте дитину, чи не бажає вона, щоб разом з нею залишився хтось із дорослих для підтримки при розмові з поліцією або ОЗД. Скажіть дитині про те, з ким вона може залишитися. Поважайте бажання дитини. Дитина може захотіти, а може й не захотіти, щоб з нею був хто-небудь дорослий.
    3.  Якщо дитина повідомила, що її кривдник - інший учень, уживайте тих самих заходів. Спочатку проконсультуйтеся з поліцією або ОЗД, перш ніж поговорити з цим учнем або з його батьками. Тільки поліція або ОЗД може спілкуватися з тим, кого обвинуватила дитина.

    Довідайтеся, чи зможете ви одержати інформацію про стан розслідування, про вжиті заходи тощо, і якщо зможете, то як.

    •  
    •  

    (Спеціальний комітет з насильства над дітьми Канади)

     

     

    Однак роль педагога не закінчується після розкриття випадку насильства. Педагог може і повинен відігравати істотну роль як учасник команди реагування (поліція - організація з захисту дітей (ОЗД) - батьки - соціальні працівники - органи охорони здоров'я - шкільна адміністрація), що допомагає дітям відновлюватися після сексуального насильства. Те, що відбувається у класі, може мати дуже велике значення для тих учнів, які зазнали сексуального насильства.

    захист від ганьби;

    •  Наприклад, якщо у дитини вкрали велосипед, їй допомагають зрозуміти, що у неї щось відібрали. Аналогічно, якщо дитина стала жертвою сексуального насильства, це значить, що її позбавили можливості самій відчути свою власну сексуальність. Таких дітей треба заспокоїти та виявити до них розуміння. Ви не будете уникати розмови про вкрадений велосипед, якщо дитина хоче про це поговорити, тс ж саме ви повинні зробити й у ситуаціях, що стосуються сексуального насильства.

      підтримуйте нормальний статус дитини в класі.

    •  Тепле ставлення: кивніть, підморгніть дитині, поставте якусь позначку на її роботі, — що завгодно, аби підкреслити значущість дитини, почуття її цінності, прийняття.
    •  Почуття приналежності та включеності: спочатку дитина може хотіти, щоб їй говорили, що вона повинна робити і як реагувати, поки вона не зможе мобілізувати власні ресурси. Структура стане її безпекою.
    •  Поведінкові обмеження: доступність корисного матеріалу для читання і художня творчість (наприклад, малювання) - це можливості для дитини висловити свої почуття.

    «Деякі діти так поводяться (назвіть характер поведінки), коли вони почувають себе... (назвіть, як дитина може почувати себе, наприклад, сумно, самотньо)».

    •  «Ти не будеш так себе почувати завжди. Ллє тобі може знадобитися допомога, підтримка, щоб подолати це сьогодні».

    Якщо у вашій школі є консультанти або соціальні працівники, нехай вони попрацюють з дитиною. Це може допомогти знизити потребу дитини розповісти іншим дітям («Зі мною все в порядку?». «Я усе ще подобаюся людям?»), а отже, і стати жертвою пліток, глузувань тощо.

    Поясніть дитині вашу роль і роль представників органів, що надають їй підтримку (працівник організації захисту дітей, соціальний працівник, консультант та інші). Діти потребують багатьох безпечних можливостей розрядки своєї тривоги.

    Мені шкода, що це з тобою трапилося.

    Я постараюся зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека.

    Роль учителя в класі у тих випадках, коли дитина стала жертвою насильства, може бути як дуже необхідною, так і негативною. Усі члени колективу повинні розуміти, який вплив справить на всіх розповідь дитини. У той же час вони повинні усвідомлювати, що дитині в цій ситуації необхідно надати підтримку. Крім того, усі зобов'язані дотримуватися закону та повідомляти про випадки насильства у відповідні органи.

    <span times="" new="" roman'"="">Щоб правильно реагувати на розкриття випадків насильства над дитиною та забезпечити дитині необхідну підтримку, вчитель повинен бути впев-ненм у правильності своїх вчинків. Тривога з приводу почуттів, реакція на те, що сталося, і почуття відповідальності перед школою і громадськістю -усі ці почуття звичайні. Кожен учитель має досить великий досвід і навички у створенні та підтриманні хвилюючої, стимулюючої, творчої, теплої атмосфери, що характеризується також відчуттям передбачуваності та надійності, у якій діти можуть учитися й розвиватися.

     

     


    1
    2
    3
    4
    5